Біотехнологічний факультет ПДАТУ

Бджолярі підводять підсумки пасічницького сезону

Повозніков — Tue, 26 Oct 2021 18:46:14 GMT

В рамках відзначення столітнього ювілею факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України, кафедра конярства та бджільництва організувала та провела Міжнародну науково-практичну конференцію «Підсумки пасічницького сезону - 2021».

Оскільки будь які підсумки показують проблеми та позитивні практики, що застосовуються в галузі а також надихають на нові звершення.

Багато проблем у бджільництві є спільними для бджолярів різних країн, це насамперед вплив пестицидів на бджіл, кліщ Varroa destructor та зміни клімату, тому науковці і практики різних країн об’єднують свої зусилля для вирішення цих проблем.

До конференції в онлайн режимі долучилися представники Ізраїлю, Грузії, Молдови, Узбекистану, Польщі.

З вітальним словом від імені ректорату університету та деканату факультету тваринництва та водних біоресурсів виступив завідувач кафедри, професор Микола Повозніков, який наголосив, що кафедра не стоїть осторонь проблем бджільництва і всіляко долучається до їх вирішення, в тому числі організовуючі тематичні семінари та конференції.

В контексті актуальних питань підготовки бджолиних сімей до зими, та врахування умов, що забезпечують успішну зимівлю бджолиних сімей, виступив доцент кафедри, Микола Войналович. В своїй доповіді він звернув увагу на значення жирового тіла бджіл для формування імунітету бджолиної сім’ї, надав практичні рекомендації із профілактики вароозу бджіл.

Досвідом надання оплачуваних послуг із запилення поділився бджоляр з Київщини, Олександр Поліщук. В своїй доповіді Олександр детально розповів про особливості утримання бджіл у вуликах на зменшену рамку, що дає можливість одержувати більшу кількість сортів монофлорних медів.

Цікаву доповідь практичного характеру мала Мостепан Марина, яка цьогоріч вступила до магістратури на спеціальність «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Марина поділися власними успіхами пасічникування в сезоні 2021.

Варто відмітити той факт, що до конференції долучилися студенти, значна частина з яких являються членами наукового гуртка «Бджільництво».

Так член наукового гуртка «Бджільництво», студент першого курсу Медведєв Віталій доповів про використання ІТ – технологій у бджільництві.

У конференції з доповіддю на тему «Меми у бджільництві» взяла участь студентка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Дар’я Загоруйко, в своєму виступі вона показала як за рахунок мемів можна популяризувати продукцію бджільництва серед населення.

Студентка першого курсу Анна Добровичан поділилася практичним досвідом пасічникування на сімейній пасіці в 100 бджолосімей. Розповіла про успіхи та невдачі сезону 2021. Зокрема, що навесні чимало сімей були дуже слабкими і довелося прикласти чимало зусиль для відновлення продуктивної пасіки. В обговорення причин поганої зимівлі бджіл прийняв участь активний учасник усіх заходів, що відбуваються на кафедрі, голова ГО «Об’єднання маткарів України» Іван Доскоч, він надав Анні практичні рекомендації як надалі уникнути ослаблення бджолиних сімей під час зимівлі та навесні.

Студент четвертого курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів, Білько Назарій поділився досвідом, набутим під час проходження виробничої практики на промисловій пасіці в США, веденням бджільництва на промисловій основі.

Про здобутки Молдовських пасічників доповів голова Національної асоціації бджолярів Молдови, Іон Максім який у своїй доповіді розповів про сучасний стан, проблеми та перспективи молдавського бджільництва. Зокрема він зазначив, що на даний час у Молдові нараховується 7500 бджолярів, які утримують біля 200 000 бджолосімей. За сприяння асоціації в країні створені спеціальні навчальні центри для бджолярів, де вони мають можливість навчатися та підвищувати свою кваліфікацію.

На конференції онлайн виступив практикуючий бджоляр, співробітник Ізраїльського інституту сільськогосподарських досліджень «Махон Вулкані» - Зайдман Ілля, він ознайомив всіх присутніх з технологією виведення маток. Доповідь викликала велику зацікавленість в українських пасічників, що були присутні на конференції.

З доповіддю про сучасні підходи у боротьбі з вароатозом бджіл виступив науковий співробітник Інституту ентомології аграрного університету Грузії, Джанашія Іраклі. У своїй доповіді він акцентував увагу на методах діагностики та лікування бджіл від кліща Varroa destructor

В онлайн режимі виступила Барвенашвілі Марина, доктор сільського господарства, вчений секретар академії сільськогосподарських наук Грузії, вона поділилася досвідом заохочення до заняття бджільництвом жителів гірських районів.

Про особливості бджільництва Узбекистану доповів екс голова спілки пасічників Суяркулов Шералі, він наголосив, що за останні роки в галузі спостерігається збільшення чисельності бджолиних сімей.

В рамках конференції працювали студентські секції на яких студенти в онлайн режимі доповідали про актуальні напрямки досліджень у бджільництві. За результатами доповідей, студенти отримали дипломи за участь в конференції.

Для учасників, що були присутні очно на конференції була організована екскурсія територією Голосіївської навчально-дослідної пасіки та музеями бджільництва та лікарських і медоносних рослин.

По завершенні, учасники Міжнародної науково-практичної онлайн конференції відзначили, що захід відбулася на високому організаційному та науковому рівні, побажали щоб такі заходи кафедра проводила і надалі. Організатори конференції в свою чергу запевнили усіх присутніх, що на цьому не зупинятимуться і організовуватимуть інші заходи які сприятимуть розвитку бджільництва.

Микола Войналович
доцент кафедри конярства і бджільництва

Бджільництво це так цікаво

Повозніков — Tue, 05 Oct 2021 06:12:17 GMT

Освітньо-професійна програма 015.37 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології) є унікальною, оскільки поєднує у собі можливість одночасного опанування знань у спектрі соціономічних та біономічних наук.

Унікальність обраної спеціальності здобувачі освіти усвідомлюють уже з перших днів навчання, коли поряд із вивченням дисциплін «Загальна та професійна педагогіка», «Лідерство в освіті» тощо починають опановувати дисципліни «Бджільництво», «Технології виробництва та переробки продукції тваринництва (рослинництва)», якими представлено біономічний спектр освітніх компонентів.

Пасіка – чарівне місце! Це визнає кожен, хто хоч раз там побував. Ніяких зайвих рухів, жодного різкого запаху чи гучного звуку, ніякого хаосу. Спокій, розміреність і тиша. Володар цього царства - Повозніков Микола Гаврилович, доктор с.-г. наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України – із захопленням знайомить студентів нового набору з територією пасіки, з гордістю розповідає про історію створення пасіки, яка незабаром святкуватиме 100-літній ювілей.

На пасіці організовано лабораторію, устатковану мікроскопом, лупою, аналітичними і технічними вагами та іншим приладдям, організовано метеорологічну станцію, встановлено чотири ваги для контрольних вуликів, виготовлено самописи для зважування їх, лічильник для бджіл.

Здобувачі освіти за ОПП Професійна освіта із захопленям і здивуванням спостерігають за рухом бджіл у вулику Фриша, слухають розповідь про дослідження медозборів з різних нектароносних рослин та інтенсивності льоту бджіл протягом дня за допомогою сконструйованого В.А. Нестерводським лічильника і приладу-самописця, про переселення бджіл з дуплянок і утримання сімей у рамкових вуликах. Ну і, звичайно, не обійшлося без дегустації солодкого натурального продукту!

Зачаровані побаченим і почутим та неповторним смаком свіжозібраного меду, здобувачі освіти переконані: тут їх чекають цікаві заняття та відкриття!

Лідія Чередник,
старший викладач кафедри педагогіки

Гідно зустрічаємо віковий ювілей факультету

Повозніков — Fri, 24 Sep 2021 16:07:20 GMT

За свою сторічну історію факультет тваринництва та водних біоресурсів має величезну кількість вагомих здобутків. Це результат спільної плідної роботи всіх його структурних підрозділів. Гідно свою місію по підготовці високоякісних фахівців, проведення наукових досліджень, популяризацію галузей постійно виконують співробітники кафедри конярства і бджільництва.

Галузь бджільництва, для когось вона асоціюється з солодким медом, для інших – запиленням рослин, а для пасічників – із закоханістю в бджіл і наполегливою працею. Велика плеяда працівників в Україні, а це понад 400 тисяч, забезпечують догляд приблизно 4 млн. бджолиних сімей. Результатом їх кропіткої роботи є те, що нині Україна є лідером у Європі за чисельністю сімей і виробництвом меду та посідає, залежно від року, 2−3 місце за цими показниками у світі. Проте досягти таких успіхів стало можливим, перш за все, завдяки забезпеченню бджільництва висококваліфікованими кадрами, адже без належних знань будь-яка галузь ефективно розвиватись не зможе.

Важливу роль у підготовці кадрів для галузі відіграла кафедра бджільництва та її навчальні підрозділи, які були засновані при нашому факультеті у різні часи його існування. Так, наступного, 2022 року, ми відзначатимемо 100-річчя заснування В.А. Нестерводським Голосіївської навчально-дослідної пасіки. Сама ж кафедра була створена пізніше, у 1945 році, за ініціативи Василя Антоновича та у зв’язку із необхідністю відродження галузі. Проте, в 1948 році її було об’єднано з іншими дрібними кафедрами. І лише через 42 роки наполегливими зусиллями видатного науковця, професора В.П. Поліщука кафедру було відновлено. Вперше на ній у 1970 році започатковано підвищення кваліфікації працівників бджільництва. З 1972 року вперше в Україні впроваджено підготовку зооінженерів за спеціалізацією з бджільництва, відновлено у складі вузу спеціалізовану кафедру, єдину в Україні (1988р.), поставлено на стабільну основу підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру і захист у вченій раді дисертацій з бджільництва. У стінах кафедри підготовлено 28 кандидатів наук, два доктори, понад 800 спеціалістів. Випускники кафедри працюють на різних посадах не лише на теренах України, але й визнані прекрасними фахівцями за її межами. Прикладами в цьому можуть бути канд. с.-г. наук В.А. Сташенко (США), канд. с.-г. наук О.М. Лосєв (Нова Зеландія).

Для проведення наукових досліджень і навчання студентів кафедра бджільництва має відповідну базу на Голосіївській пасіці, яку було залишено при ліквідації учбово-дослідного господарства і передано в безпосереднє підпорядкування у 1961 р. Як навчально-дослідна лабораторія з бджільництва під керівництвом В.П. Поліщука вона показала високу ефективність навчального процесу завдяки використанню натурних об’єктів: бджолиних сімей, технологічного обладнання, медоносних рослин, продуктів бджільництва тощо. Їхній перелік і якість у навчальних лабораторіях, музею кафедри весь час збільшувався. Цим створилися умови для запровадження нового рівня пасічницької освіти в Україні – підготовки вчених зоотехніків (зооінженерів) спеціалізації з бджільництва. Перший набір студентів з цієї спеціалізації проведено в 1972 році. З того часу зоотехнічний факультет збільшив набір студентів на одну академічну групу, і так само як стаціонарного навчання, впровадив заочну форму. Почав діяти факультет підвищення кваліфікації, розширилася наукова робота, зростала матеріальна база на Голосіївській пасіці, створено навчально-методичний центр з бджільництва.

Заняття із слухачами факультету підвищення кваліфікації проводить доцент В.П. Поліщук (Голосіївська навчально-дослідна пасіка, 1975).

Щорічний випуск спеціалістів з бджільництва після 1977 р. значно поліпшив кадрове забезпечення галузі в Україні. Підготовка фахівців з вищою освітою і науково-педагогічних кадрів з бджільництва набула системної роботи кафедри для всієї України. Започаткована на базі Голосіївської навчально-дослідної пасіки В.А. Нестерводським з 1922 р. навчальна і дослідна робота нині є невід’ємною складовою провідного аграрного вузу – Національного університету біоресурсів і природокористування України.

За роки існування кафедри її співробітники внесли значний вклад у розбудову галузі бджільництва. За їх участю та підтримці створювався ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича НААНУ», готувався Закон «Про бджільництво», а також проект указу Презедента України «Про День пасічника», який підписав Президент України Л. Кучма у березні 1997 році. З того часу своє професійне свято бджолярі відзначають щорічно 19 серпня. Кафедра з її колективом стала ініціатором щодо відновлення відділення бджільництва в Боярському агроекологічному коледжі.

Під керівництвом Віктора Петровича Поліщука та за безпосередньої його участі вперше в Україні створено шляхом селекції внутрішньопородний тип „Хмельницький“ української породи бджіл.

Колектив кафедри завжди був активним учасником конференцій різних рівнів. Однак, на сьогоднішній день вінцем виступів залишається доповідь професора В.П. Поліщука виголошена українською мовою (вперше за всю історію України) та першою доповідь пасічницькій спільноті світу від бджільництва України в період незалежної держави про досягнення результатів селекційної роботи з українською породою бджіл на ХХХХ-му Міжнародному конгресі з бджільництва Апімондія (Мельбурн, Австралії 2007 р.).

Виступ В.П. Поліщука (Мельбурн, 2007)

Вже через шість років у Києві в період від 29 вересня до 4 жовтня 2013 р. вперше в Україні відбувся ХХХХІІІ Міжнародний конгрес з бджільництва Апімондія (Апімондія – це Всесвітня Федерація Бджільницьких Асоціацій, що об’єднує усіх кращих фахівців, науковців, підприємців та громадських діячів цієї галузі).

Учасники Конгресу обрали туристичний маршрут до Голосіїва, щоб збагатити своє уявлення про багату спадщину і великий потенціал українського бджільництва. Вони відвідали профільну кафедру Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Зацікавленість ознайомитись з діяльністю кафедри виявили бажання понад 800 учасників Конгресу з понад 25 країн світу. Працівники кафедри гостино прийняли всі заплановані до Голосіїва тури. Найчисельнішими були групи з Китаю, Іраку, Литви, Польщі, Естонії, Іспанії, Танзанії. Група із Словакії налічувала майже 150 осіб. Серед делегатів з Данії лідером був екс-президент Апімондії недавнього періоду, який тоді приїздив до Києва і спілкувався з працівниками кафедри. Відвідувачі ознайомились з експозицією до 90-річчя Голосіївської дослідної пасіки і кафедри та її працями різних часів. У навчальному музеї кафедри увагу відвідувачів привернув перший у світі рамковий вулик, винайдений Петром Прокоповичем на Чернігівщині майже 200 років тому.

Через тур до Голосіїва на кафедрі бджільництва НУБіП України гості переконались про роль знань, накопичених копіткою працею різних поколінь з часів Петра Прокоповича. Нині українське бджільництво займає перше місце серед країн Європи і піднялось до четвірки на світовому рівні. В Києві це була найпрестижніша, наймасовіша зустріч бджолярів світу.

Нині співробітники кафедри конярства і бджільництва здійснюють підготовку фахівців з бджільництва за ОС «Магістр», доктор філософії, проводять курси підвищення кваліфікації за власно розробленими і виданими програмами. Окрім того, професорсько-викладацький склад кафедри читає курси з окремих тематик як на теренах України, так за кордоном (КНР, Росія, Латвія, Словаччина, Молдова, Вірменія, Узбекистан). З 2020 року професор Броварський В.Д. є провідним консультантом з бджільництва при ФАО ООН.

Потужний професорсько-викладацький склад кафедри постійно приймає активну участь та організовує Міжнародні науково-практичні конференції.

Так, лише цьогоріч співробітниками кафедри організовано та проведено дві Міжнародні науково-практичні конференції, в яких прийняли участь представники 12 держав. У планах провести ще одну Міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми пасічницького сезону 2021” та присвятити її 100-річчю рідного факультету.

Важливо зазначити, що науково-педагогічний колектив кафедри впродовж багатьох років підготував, видав цілий ряд підручників, посібників, методичних рекомендацій, програм для забезпечення навчального процесу для підготовки фахівців не лише у НУБіП, а й в інших освітніх закладах.

Одним із чинників ефективної діяльності кафедри є надання додаткових освітніх послуг. Надзвичайно затребуваними у суспільстві є курси з бджільництва. Так, спеціального фонду університету було залучено більше 150 тис грн.

Співробітники кафедри, за сприяння ректорату та деканату, постійно дбають про зміцнення матеріально-технічної бази. Проведено капітальну реконструкцію стайні, поновлено багато локацій на пасіці. А однією із останніх подій стало відкриття навчально-наукового демонстраційного майданчика, на якому представлено найпоширеніші системи вуликів та матеріали, з яких їх виготовляють. Це дає можливість на практиці перевірити ефективність утримання в них бджіл.

Конярство, як і бджільництво є спеціалізованою галуззю, де працюють лише фахівці, які “хворіють” даними тваринами. За останні роки конярство в складі кафедри докорінно змінилося в розрізі Програми “Голосіївська ініціатива−2025” та Програми розвитку факультету тваринництва та водних біоресурсів. Була проведена повна реконструкція стайні та прилеглої території ННВЛ конярства.

Студенти факультету проходять навчання з верхової їзди та спортивного тренінгу на конях одного з найкращих в Україні Олександрійского кінного заводу.

Результатом стало, те що студенти неодноразово виступали на регіональних і національних змаганнях з кінного спорту.

Була проведена науково практична конференція “Коні Пржевальського − минуле, сьогодення і майбутнє”, присвячена 120-річчю утримання і розведення коней Пржевальського в Україні. Для участі у конференції прибули спеціалісти, які досліджують коней Пржевальського у місцях ареалу їх розповсюдження. А саме з біосферного заповідника «Асканія Нова» НААН України, біосферного заповідника «Беремицьке Біосфера», чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та аграрних вузів і наукових установ.

Завершилася конференція поїздкою до Чорнобильської зони відчуження.

ННВЛ конярства за свій розвиток та інтерактивність відповідність до вимог, що до племінного статусу, була занесена до Єдиного державного реєстру і отримала статус господарства з розведення та вирощування племінних шетлендських поні.

Співробітники кафедри постійно ведуть співпрацю з Міжнародною асоціацією арабських коней “W A H O “, з метою, у подальшому, вступу України в дану організацію, з делегатами з числа співробітників кафедри конярства та бджільництва.

Іде співпраця з естонськми спеціалістами, які завітали з дружнім візитом до університету з кінного заводу “Торі”, який займається розведення торійської породи коней.

Науково-педагогічні працівники кафедри, що займаються конярством були запрошені у ролі ведучих фахівців галузі на міжнародний форум співдружності конярів «Horse and I» під сумісним патронатом президента Федерації кінного спорту Київщини та засновника дитячого фонду «Ukrainian Horse Union» на базі кінно-спортивного комплексу «EQUIDES CLUB»

Доцент С. Осадчий, висвітлив проблему освітньої підготовки у галузі конярства в Україні і вказав, зокрема, що підготовкою спеціалістів з конярства вищого рівня займається факультет тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України. У своїй доповіді він наголосив, що найкращі спеціалісти на рівні міністерств, державних відомств, асоціацій і федерацій галузі конярства є випускниками факультету.

На даному форумі був присутній відомий в кінному колі Президент європейської федерації кінного спорту Тео Плугмайкерс та посол Аргентини в Україні пані Елена Летісія Терескі Мікусінські.

Наші конкурентні переваги за рахунок постійного зміцнення матеріально-технічної бази, високої якості навчального процесу і орієнтація на потреби студентів. Враховуючи все вище перераховане, зробимо ще багато добрих справ разом!

Співробітники кафедри конярства і бджільництва
професор Броварський В.Д.
доцент Осадчий С.А.

Ідемо до цілі

Повозніков — Sun, 12 Sep 2021 19:01:00 GMT

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1f-qvrHrm4D6FQtHuJk5LjcBM49xn22b2/edit?usp=sharing&ouid=113227909996856406664&rtpof=true&sd=true

Гарні справи кафедри до ювілею факультету

Повозніков — Fri, 03 Sep 2021 16:18:57 GMT

В продовження виконання Програми розвитку «Голосіївська ініціатива – 2025» та Програми розвитку факультету тваринництва та водних біоресурсів на найближчі п’ять років на кафедрі конярства і бджільництва відбулося урочисте відкриття навчально-наукового демонстраційного майданчику з бджільництва.

На урочисту подію завітали проректори нашого університету, а саме проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності – Вадим Кондратюк та проректор з науково-педагогічної роботи – Василь Шинкарук. Які відмітили важливість такої локації та її необхідність у підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі бджільництва для ОС «Бакалавр» та ОС «Магістр», а також як об’єкт наукових досліджень при підготовці докторів філософії. Символічно, що в його центрі розташували колоду – прототип колишніх колод, які використовувалися ще до винайдення П. Прокоповичем рамкового вулика.

Ми мали за мету наочно показати найпоширеніші системи вуликів, матеріали, з яких їх виготовляють, перевірити ефективність утримання в них бджіл, представляючи цей майданчик гостям, коментує завідувач кафедри Микола Повозніков. Тут представлені вулики – лежаки і корпусні, на прикладі яких демонструємо переваги та недоліки кожного. Показано і різні варіанти підставок для них. І взагалі, намагаємося донести до наших студентів розуміння того, що кваліфікований спеціаліст-бджоляр має сповідувати «принцип трьох Г» – знати генетику, годівлю і гігієну плюс точки технологічного контролю та щоденно спілкуватися з комахою.

На теренах України бджоли утримуються у вуликах різних систем та конструкцій – і всі вони є тут, на університетській пасіці, долучається до розмови доцент Микола Войналович. Один з них – альпійський – нещодавно подарував випускник бакалаврату агробіологічного факультету Артем Саханда, який для навчання у магістратурі обрав факультет тваринництва та водних біоресурсів.

Презентований майданчик органічно вписується у програму курсів з бджільництва, що організовуються кафедрою конярства і бджільництва як додаткова освітня послуга.

Валентин Обрамбальський

Моя мрія - бути корисною суспільству

Повозніков — Sun, 13 Jun 2021 19:54:09 GMT

З перших класів у школі я мріяла про кар’єру на телебаченні, пишу вірші та сценарії. Мені подобається описувати життя і природу, фотографувати. Я рада, що довідалася про гурток «Юний журналіст» і мрію публікацію. Я сподіваюся, що я скоро буду студенткою-скоро. Прагнення до кращого майбутнього - це моє кредо і сенс життя. Я бувала на пасіці і мене вабить природа і краса квітів. Я багато чула про професора ПОВОЗНІКОВА , про його методи роботи із дітьми, я дуже хочу особисто познайомитися й побувати у музеї лікарських рослих, побачити пасіку навчальну.

Мене звати Софія. Але друзі називають мене Соня або Софа. Я народилася у місті Житомирі (20 ). З кожним днем, я намагаюся розвиватися в тому,що мені дійсно подобається, я поважаю своїх учителів і прислухаюся до мудрих порад мами.

В мене є декілька хоббі. По-перше, це танці (хіп-хоп). Мені дуже подобається танцювати, але хіп-хоп для мене страшенно цікавий танець та складний. Десь 2 роки назад. Я пішла на контемп . З першого знання я закохалася в цей стиль. Але з кожним роком я хочу розвиватися і в інших видах. Танець- це світ де не потрібні слова. Є тільки музика и рухи. Також іноді я малюю. Я хочу танцювати на кращих сценах і залучати друзів до танців і журналістики. Будемо писати про природу.

Чотири роки назад , я почала мріяти про телебачення. Для мене журналістика - це дуже цікава робота, особливо цікаво про розумних людей робити статті. Професія журналіста приваблює можливістю донести правду до людей. Ця професія дає змогу поспілкуватися з видатними людьми і прожити цікаве життя, побачити світ. На мою думку кожне інтерв'ю збагачує журналіста новим знанням, поглянути на проблему з іншого боку. Коли ти досягнеш в цій сфері чогось масштабного,ти можеш побачити своє ім'я надрукованим у журналі чи газеті. Також твій успіх залежить від твого таланту.

Ще багато причин чому я хочу працювати. Можливо я ще зміню свою думку проте вірю, що журналістика дає нагоду спробувати у іншій професії, журналістика - це судити багатогранна професія. Але наразі моє серце палає від бажання вчитися.

Афанасьєва Софія (абітурієнтка)

Молоді дослідники

Повозніков — Sun, 06 Jun 2021 18:20:11 GMT

20 травня у світі відзначають Всесвітній День Бджоли (World Bee Day), який був затверджений резолюцією Генеральної асамблеї ООН у 2017 році за поданням Словенії, а 19 серпня, в день Преображення Господнього або Яблучний Спас, святкують день пасічника в Україні. З метою звернення уваги до значення бджіл та обговорення проблем їх загибелі, на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України проведена Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Збережемо бджіл разом», присвячена до 123 річниці університету.
До основної конференції приєдналося більше як 70 осіб. Серед запрошених спікерів були представники-науковці різних країн, а саме: Грузії, Молдови, Узбекистану, Ізраїлю, Словаччини, Казахстану.
В межах конференції також працювала окрема студентська секція, до якої долучилося понад 30 осіб, серед яких були студенти різних факультетів нашого університету, Золотоніського фахового коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, а також студент Черкаського ліцею №17.
Модератором секції молодих вчених виступив студент кафедри педагогіки Олександр Подгаєцький. У вступному вступному слові завідувач кафедри конярства і бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України Повозніков Микола Гаврилович наголосив на важливості проведення таких студентських наукових конференцій, адже це чудовий засіб розвитку мислення та підготовка до майбутньої наукової діяльності.

Микола Гаврилович звернув особливу увагу на те, що в науці існує величезна кількість непередбачуваних міждисциплінарних зв’язків, і бджільництво - не виняток. Нам це довели учасники секційної частини, бо вони приготували доповіді на найрізноманітніші теми.

Олександра Чеботарьова, одна із найактивніших учасниць, ознайомила учасників конференції з основними та доволі специфічними продуктами бджільництва, особливостями їх застосування.

Анастасія Білько підготувала доповідь щодо важливості проблеми зниження кількості медоносних культур на території України. Були наведені графіки посівів за останні 20 років. Анастасія відзначилася участю в дискусіях та влучними запитаннями доповідачам.

Андрій Сердюк чудово підготувався стосовно штучного виведення бджолиних маток, користувався як інтернет-джерелами, так й особистим досвідом, був дуже активним протягом всієї конференції.

Значну кількість учасників конференції складали студенти унікальної спеціальності - 015.37 Професійна освіта, яка поєднує педагогічну та аграрні науки, що, як мені здається, дозволяє їм здійснювати підходи до розв’язання проблем з нестандартних точок зору. Тому це стосується і наукових конференцій.
Олена Стадник у своїй доповіді зосередила особливу увагу на важливості педагогічних підходів до процесу навчання студентів-аграріїв. Вона проаналізувала педагогічні методики та практичні напрацювання Повознікова Миколи Гавриловича, надала рекомендації щодо здійснення освітнього процесу на прикладі успішного викладача-експериментатора.

Своєю чергою, Майборода Аліна доповідала про інноваційні технології та тенденції в бджільництві: про боротьбу з кліщами, нові технології виведення маток, інноваційні рамки та технологічні вулики.

Альвіна Єрмоленко закривала конференцію зі своєю доповіддю “Бджільництво в Норвегії”. Доповідач виявилася однією з тих, чия робота запам’яталася найкраще. Учасники були вражені рівневі підготовки та її здатності кваліфіковано відповідати на поставлені запитання. Навіть провокаційні запитання Професора не застали зненацька студентку першого курсу.

Сильно запам’яталися творчі підходи Сніжани Жілін та Дар’ї Кореної. У Сніжани була доповідь про вплив продуктів бджільництва на дитячий організм. В кінці доповіді студентка задекламувала вірш:

Дар’я доповідала про цілющі властивості продуктів бджільництва, зверталася до мудрості видатних постатей минулого:

Цікавою була доповідь Анни Базь: “Продукти бджільництва - здоров’я з вулика”.

Колесник Валерія поєднала бджільництво з економічною освітою. Розповіла про бджільництво як ефективний бізнес:

Наша гостя, випускниця гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП кафедри педагогіки, а нині викладач в Золотоніському фаховому коледжі ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ, Степанчук Людмила Олександрівна, розкрила таку важливу тему як: звичаї, традиції та обряди в Українській культурі галузі бджільництва.

Марія Зацарна готувалась за схожою тематикою - “Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття”.

Декілька доповідей було присвячено закордонному досвіду:
- Вікторія Фомічова схарактеризувала бджільництво Німеччини.

- Юлія Пугач розповіла про бджільництво в Нідерландах, особливості та проблеми галузі.

Були також подані інші роботи студентів.

На мою думку, дискусія - це одна з найважливіших складових, адже наукова конференція - це не лише можливість отримати та передати ґрунтовні знання, а й розвиватись в таких напрямках як: критичне, творче мислення, комунікативність, вміння слухати, та інші особистісні та лідерські якості. Особливо добре, коли протягом всієї конференції активно беруть участь у дискусіях не тільки студенти, а й викладачі, які своєю життєвою мудрістю та професійними компетенціями здатні як поставити цікаве запитання, так і розставити всі крапки над “і” у спірних питаннях.
Хочу подякувати всім учасникам наукової конференції за плідну працю як у процесі підготовки, так і під час самого заходу, а також кафедрі конярства і бджільництва за можливість займатися організаційними питаннями.
Фанатизм — ознака пригніченого сумніву. Якщо людина справді впевнена у своїй правоті — вона абсолютно спокійна. І може обговорювати будь-яку думку без тіні обурення. (К.Г.Юнг)

Цікаві факти про бджіл:
Бджола - єдина комаха, яка виробляє їжу, яку людина може вживати в їжу без додаткової обробки.
Бджоли запилюють більше 170 видів рослин.
Бджола запилює від 50 до 100 кольорів за один виліт за медом.
Медоносних бджіл повинна з'їсти близько семи або навіть дев'яти кг меду, щоб зробити 450 г бджолиного воску.
Медоносні бджоли спілкуються один з одним за допомогою своєрідних «танців» - так вони передають напрям і відстань до квітів.
Середньостатистична бджола здатна зробити тільки 1/12 частини чайної ложки меду за все життя.
Вважається, що бджоли існують на землі 15 млн років, оскільки бджолу знайшли застиглої усередині бурштину.

Збереження бджіл - це збереження біорізноманіття на планеті. У світі налічується понад 20 000 видів бджіл.
У Німеччині існує мода на утримання бджіл в міських умовах: деякі молоді жителі міст ставлять бджолині будиночки прямо на своїх балконах.
Цікаві факти про мед:
Бджолі потрібно облетіти 46 тисяч кілометрів, щоб зібрати 100 г меду - це приблизно довжина екватора.
У меді міститься багато фруктози, яка відмінно допомагає виводити з організму алкоголь.
Тепло вбиває корисні властивості меду, тому нагрівати його не варто.
Термін «медовий місяць» прийшов в сучасну мову з давніх обрядів, коли було прийнято, що в перший місяць молодята повинні були обов'язково є мед і пити медові напої.

Студент кафедри педагогіки

гуманітарно-педагогічного факультету
Спеціальності: 015.37 Професійна освіта
Олександр Подгаєцький

Приємно

Повозніков — Sat, 05 Jun 2021 08:50:44 GMT

червня 2021 року

Ректорат Національного університету біоресурсів і природокористування України щиро вітає з Днем народження завідувача кафедри конярства і бджільництва, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка Академії наук вищої освіти України

Миколу Гавриловича ПОВОЗНІКОВА!

Досвідченого керівника, якого цінують і поважають в колективі, компетентного педагога, який володіє високими моральними якостями вітаємо з нагоди свята! Бажаємо безмежного щастя, родинного затишку, щедрості від долі, а також втілення в життя всіх задумів!

Своєю плідною працею, життєвою мудрістю, досвідом і фаховістю Ви здобули авторитет студентів. Тож творчого Вам натхнення і успіхів у розвитку інноваційних технологій в сучасному бджільництві і розвитку конярства.

Хай Вам доля дарує доброго здоров’я, щастя довіку, достатку і гармонії в домі без ліку і роси ранкові безмежно й щиро хай щоденно дарують наснагу і силу!

Зі святом!

З повагою,
ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко

Відбулася конференція

Повозніков — Wed, 26 May 2021 05:14:37 GMT

Відбулася конференція в честь святкування дня бджоли на якій мені пощастило побувати. Конференція була дуже насиченою, цікавою та інформативною. Було багато учасників, які підготували доповіді на різні теми. Кожну з них ми активно обговорювали, задавали додаткові питання, інколи все перетворювалося на багато хвилинну дискусію. А ще наш викладач Повозніков Микола добавляв свої коментарі та збирав всі наші думки в одне ціле, що в результаті давало неперевершене закінчення дискусії. Протягом усієї конференції учасники проявляли свою активність не тільки під час свого виступу. Найбільше мені запам’яталася доповідь Альвіни Єрмоленко, яка посіла друге місце, завороживши своєю доповіддю про бджільництво Норвегії. Протягом цього виступу ми ніби побували у Норвегії , як бджолярі. Також захопливий виступ був Андрія Сердюка, який поділився тонкощами виведення маток штучним способом. Доповідь також отримала третє призове місце.

Після конференції відбулося засідання комісії до складу якої увійшли обрані учасники. Спочатку ми оголосили учасників, які вразили своїм виступом. Далі кожен розповідав про плюси та мінуси, які можуть вплинути на оцінку. Основними критеріями було оформлення презентації, активність протягом конференції та самий виступ. Отож в результаті ми маємо таких переможців перше місце- Олександра Чеботарьова, друге місце Анастасія Білько та Альвіна Єрмоленко, третя місце- Андрій Сердюк, Олена Стадник та Аліна Майборода.

Переможці отримають смачненький медок та сертифікати. Кожен з учасників отримав величезний досвід, багато нової інформації та незабутні емоції. По закінченню конференції мене переповнювали емоції, сподіваюсь ще не раз побуваю на такому крутому заході. Анастасія Білько студентка факультету ТВБ

Наша кафедра-студентам

Повозніков — Sat, 22 May 2021 20:58:56 GMT

Пройшло немало часу з моменту нашого очного відвідування університету... Все розпочалося, як звичайне ранкове заняття. Заняття з технології виробництва продукції бджільництва. Хтось запізнився через негоду, а хтось прийшов вчасно. Не витрачаючи час на роботу в аудиторії, ми озброїлися лицевими сітками, димарем і стамескою та вирушили на пасіку. Дорогою нас зустрів завідувач кафедри конярства і бджільництва Микола Гаврилович. У притаманній йому манері з усіма привітався, пожартував, чим підняв усім настрій.

Далі, вже безпосередньо перед роботою із бджолиними сім’ями, Ігор Іванович - наш викладач, провів інструктаж, як правильно поводити себе у роботі з бджолами, після чого усі одягнули маски, та вирушили до вулика.

Перші приготування завершилися, потрібно відкривати вулик. Ігор Іванович, коротко розповів нам про методику проведення огляду бджолиної сім’я, також про конструктивні особливості вулика, з яким ми працювали. Багато із нас затамували подих при відкривані кришки, а коли вже було видно бджіл на рамках, більшість взагалі дихати перестали. Та це тривало не довго!

Коли було піднято перший стільник ми поринули у світ бджіл. Відразу усі впізнали трутнів та робочих бджіл. Розпочали пошуки королеви. Пошуки затягнулися, коли дістали стільник із свіжо принесеним нектаром. Відразу взялися до дегустації і миттєво у всіх пропав страх.

Також цікаво було спостерігати за тим, як вперше намагалися помітити трутнів (вони були піддослідними), майбутні професіонали. Ігор Іванович, змістовно все пояснював та демонстрував, що робота із бджолами - абсолютно не страшне ремесло.

А ми, студенти, хочемо подякувати працівникам кафедри конярства і бджільництва та персонально Ігору Івановичу і Миколі Гавриловичу за чудово проведене заняття після тривалої перерви. Це залишиться у пам'яті надовго!

Назарій Білько та Анна Патейчук
Студенти 3 курсу факультету ТВБ