Підходами успішного ведення свинарського бізнесу поділився Роман Березовський, заступник директора з розвитку сільського господарства ПАП «Агропродсервіс», підприємства-учасника Асоціації «Свинарі України», під час виступу у ході V Британсько-українського агробізнес форуму «Свиноферма майбутнього». Організатор події — Посольство Великої Британії в Україні за інформаційної підтримки АСУ.
Основну увагу експерт зосередив на питаннях біобезпеки свинокомплексу, кадровій політиці, а також поділився історією розвитку свинарського напрямку господарства.
«Підхід до будівництва та реконструкції виробничих приміщень не змінився від початку діяльності господарства — він комплексний. Основні кроки перед початком робіт — вибір земельної ділянки (з урахуванням рельєфу місцевості, глибини залягання підземних вод, напрям вітру, підключення різних комунікацій, під'їзні шляхи тощо), створення проекту комплексу, де враховуємо технологічний цикл, продумуємо до дрібниць систему подачі корму, напування, вентиляції та ін.», — розповів Роман Березовський.
Оскільки питання кадрового «голоду» особливо актуальне в Україні, в «Агропродсервісі» узялися за його вирішення. Керівництво компанії започаткувало програму «Нове зернятко», до якої долучилися 8 аграрних вузів України. За кращі розробки студенти отримують стипендію від підприємства, а також можливість стажування і подальшого працевлаштування в ПАП «Агропродсервіс».
«Цьогоріч у січні відбулися перші засідання й оцінки доробків. Студенти вже почали отримувати стипендії», — поділився заступник директора.
Щодо біобезпеки свиногосподарства, серед ключових ризиків занесення АЧС та інших небезпечних захворювань пан Березовський назвав завезення нового поголів'я та працівників:
«З огляду на різноманітні шляхи передачі інфекційних збудників — аерозольний, оральний, механічний, найвищим ризиком занесення патогенів у господарство є закупівля нового поголів'я. Тому карантинування — обов’язковий захід! Лише після нього та необхідних лабораторних досліджень тварин можна акліматизувати в основному стаді.
Щодо працівників, все залежить від їх свідомості. Для підвищення обізнаності, регулярно проводимо роз’яснення, навчання, тренінги щодо біобезпеки та можливих ризиків. Крім того, на всіх свинокомплексах організоване харчування робітників, санпропускники облаштовані датчиками руху, обов’язкові брудна і чиста зони. А ще — з кожним працівником укладена угода про дотримання заходів біобезпеки. Втім, для персоналу діє бонусна система — робітники можуть придбати м’ясо у роздрібній мережі господарства за зниженими цінами».
Експерт додав, що у виробничі приміщення заборонено проносити мобільні телефони. Для дзвінків використовують «чергові» робочі телефони, які не виносять за межі комплексів.
Пан Березовський перелічив заходи біобезпеки, яких неухильно дотримуються у ПАП «Агропродсервіс»:
двоконтурна огорожа навколо господарства;
в'їзд техніки обслуговування тільки через діючий дезбар'єр;
наявність санпропускника і обов’язкове користування ним;
наявність двох комплектів спецодягу;
централізоване харчування і заборона проносити свої продукти харчування;
окремий транспорт для перевезення тварин на інші виробничі майданчики та до м’ясокомбінату, відсутність контакту між ними;
мийка та дезінфекція транспорту;
заборона утримання працівниками свиней у підсобних господарствах, полювання;
боротьба з бродячими тваринами та дератизація;
утилізація відходів тваринництва (у власному підприємстві чи ветсанзаводі);
на свинокомплекс категорично заборонено проходити стороннім особам.
Дізнатися більше про досвід українських свиногосподарств та успішне ведення бізнесу можна буде у ході ХІ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 4 червня 2019-го. У ході події буде можливість поспілкуватися віч-на-віч з провідними виробниками України, які виступатимуть спікерами і ділитимуться здобутками своїх підприємств.
В Україні стало модно ставити на державний облік свинейОблік та реєстрація підтверджуватимуть право володіння твариною. В Україні станом на 1 березня обліковано майже 3,8 млн голів худоби. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру тварин, опубліковані ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин». Серед зареєстрованих тварин – 3 млн 277,8 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ), 458,6 тис. голів овець/кіз, 85,9 тис. голів племінних свиней та 16,8 тис. голів коней.Водночас, у період із 1 січня по 28 лютого 2019 року в Україні було зареєстровано лише 255 тис. голів худоби. Сьогодні в Україні процедура реєстрації тварин не є обов’язковою. Однак, у 2018 році у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується зобов’язати власників домашніх тварин оформляти ветеринарні паспорти. Йдеться як про хатніх, так і про сільськогосподарських тварин.Облік та реєстрація підтверджуватимуть право володіння твариною, спростять пошук власника в разі її втрати або крадіжки та нівелюють можливість підміни при вивезенні за кордон тощо, кажуть законотворці.Нові правила розроблені для того, щоб привести українське законодавство у сфері поводження з тваринами у відповідність з Європейською конвенцією про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала у 2013 році.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
«Підхід до будівництва та реконструкції виробничих приміщень не змінився від початку діяльності господарства — він комплексний. Основні кроки перед початком робіт — вибір земельної ділянки (з урахуванням рельєфу місцевості, глибини залягання підземних вод, напрям вітру, підключення різних комунікацій, під'їзні шляхи тощо), створення проекту комплексу, де враховуємо технологічний цикл, продумуємо до дрібниць систему подачі корму, напування, вентиляції та ін.», — розповів Роман Березовський.
