55. Виробництво м’яса індиків

Серед багатьох видів сільськогосподарської птиці індики найбільші за розмірами. Жива маса статевозрілих самок досягає 8 — 10 кг, самців 15 — 18 кг. Від однієї самки за рік можна виростити 90 — 100 індиченят і отримати 400 — 500 кг м’яса у живій масі. Індиченята швидко ростуть, що дає можливість одержати у 13 — 17-тижневому віці тушку масою 4 — 4,5 кг за забійного виходу 80 — 85 % і витрати корму на 1 кг приросту 3 — 3,5 кг. Індички характеризуються добрими відтворними якостями. Починаючи відкладати яйця у 8 — 8,5- місячному віці, вони інтенсивно несуться впродовж шести місяців і за цей період їхня продуктивність досягає 110 — 120 яєць. У них активно виявляється інстинкт насиджування. Особливістю індиків є різка статева відмінність в інтенсивності росту молодняку, тому самок і самців на м’ясо бажано вирощувати окремо.

За дієтичними властивостями й смаковими якостями м’ясо індиків вигідно відрізняється від м’яса птиці інших видів. Воно містить більше протеїну, вітамінів, менше жиру та холестерину (2 — 5 %), ніж м’ясо курей. Крім того, для м’яса індиків характерний специфічний присмак, властивий дичині. В грудних м’язах цієї птиці міститься до 28 %, а в усій тушці — 21 % білка та 12 % жиру; забійний вихід досягає 90%, на їстівні частки припадає 65 % маси тушки; м’язова тканина становить 55 % живої маси.

В Україні можна добре заробити на виробництві індичатини.

Даний ринок в нашій країні ще далекий від насичення і демонструє інвестиційну привабливість - щорічно він росте на 20-30%, а рентабельність бізнесу з виробництва індичого м'яса становить 20-25%.

Виробництво м'яса індиків в Україні раніше становило 9-11 тис тон в рік, але складна економічна ситуація в країні в 1990-х роках привела до диспаритету цін, що зробило вирощування цієї птиці збитковим і недоцільним.

У 2002-2003 роках галузь поступово почала відроджуватися - запрацювали окремі ферми і птахівницькі господарства.

За останні 5 років частка індичого м'яса в загальному сегменті м'ясної продукції в нашій країні становить 1-2%.

Так, поголів'я індиків в господарствах усіх категорій на початок 2016 року склало 1,8 млн голів.

Щорічно попит на м'ясо індички в Україні становить 90-100 тис тон, з яких 20-22 тис тон - це продукція національного виробника, решта припадає на імпорт.

Чернівецька область стала лідером серед національних виробників індичого м'яса в 2015 році.

Дніпропетровська, Київська та Харківська області, в свою чергу, утримують першість за споживанням м'яса індички.

З огляду на збільшення попиту на м'ясо птиці в Україні, можна говорити про те, що виробництво індичого м'яса є досить перспективним бізнесом.

З технологічної точки зору, процес виробництва індичого м'яса включає в себе наступні стадії:

- Закупівля і доставка добових індичат.
- Утримання індичат від 1 до 5 тижнів з подальшим перенесенням в пташники для вирощування.
- Забій птиці: самок відправляють на забій у віці 16-17 тижнів, а самців - на 20-21 тижні.
- Первинна обробка сирого м'яса.
- Зберігання туші індички.
- Транспортування продукції.

Період окупності виробництва м'яса індички (потужністю до 120 тис. голів в рік) складає 5,5-6 років.

Довідка: Попит на м'ясо індички в світі досить великий. Так, в Ізраїлі щорічно одна людина споживає 12 кг індичого м'яса, в Польщі - 6 кг, а в Україні - лише 200-300 грам.( 22 )