Сучасний біотехнологічний факультет є одним із
найстаріших підрозділів Подільського державного аграрно-технічного
університету. Він бере свій початок зі створеного у 1920 р. відділу скотарства
сільськогосподарського факультету Державного українського університету, до
складу якого увійшли зоотехнічна секція та секція дрібних тварин. То ж саме з
1920 р. у Кам’янці-Подільському розпочалася підготовка спеціалістів-тваринників.
У 1928 р. відбулася реорганізація відділу скотарства у зоотехнічний
факультет, у 1930 р. був створений Інститут птахівництва, згодом перейменований
у Зоотехнічний інститут. На той час у штаті працювали 21 викладач, 7
аспірантів, 2 лаборанти та 129 осіб обслуговуючого персоналу.
Невід’ємним елементом навчального процесу була виробнича
практика студентів, яку вони проходили у власному навчальному господарстві. Ще
в 1922 р., за ініціативи та безпосередньої участі професора загального скотарства
і молочарства Олекси Степановича Мельника, створена перша на Поділлі молочарня
при сільськогосподарському інституті, а також перша молочарня в с. Боришківці,
що сприяло пришвидшенню розвитку молочарського промислу Кам’янеччини. Зоотехнічний
інститут успішно продовжував своє функціонування до 1935 р., коли був
ліквідований у зв’язку із переведенням Кам’янець-Подільського зоотехнічного
інституту до м. Херсон. За короткий період його існування було досягнуто перших
результатів у галузі тваринництва, яка збагатилася на 800 фахівців-тваринників.
Серед видатних випускників довоєнного періоду – майбутній академік, Герой
Соціалістичної Праці О.В. Квасницький, доктор сільськогосподарських наук,
професор П.В. Лазаревич, доктор біологічних наук, професор М.І. Школьник та ін.
Новий етап в історії зоотехнічного факультету розпочався
з 1955 р., після повоєнного відновлення діяльності Кам’янець-Подільського
сільськогосподарського інституту. За цей період на факультеті підготовлено
понад 7000 вчених зоотехніків і зооінженерів, із яких 13 Героїв Соціалістичної
Праці, 16 заслужених працівників сільського господарства, 10 заслужених
зоотехніків. Багато випускників присвятили себе науково-педагогічній
діяльності, понад 60 стали кандидатами, 15 – докторами наук, 5 – академіками,
членами-кореспондентами. Серед них – академіки НААН України В.С. Козирь, І.П.
Старчевський, член-кореспондент НААН України А.Т. Цвігун, професори А.Т.
Байдюк, В.А. Бурлака, В.І. Валігура, Г.Д. Гуменюк, Я.Н. Данилків, А.Р.
Мацерушко, М.Н. Нацюк, О.І. Любинський, М.Г. Повозніков, В.М. Туринський, М.В.
Пристач, Герої Соціалістичної Праці А.М. Щепановський, Л.Ю. Скринчук та ін.
Багато випускників нині працюють на відповідальних посадах державних установ,
очолюють передові аграрні та промислові підприємства.
У 1976 році факультет змінив назву на зооінженерний. На межі
ХХ-ХХІ століть велика кількість аграрних підприємств почали займатися не тільки
виробництвом, а й переробкою продукції тваринництва, що визначило необхідність
у спеціальній підготовці молодих спеціалістів із ширшою базою умінь і навичок.
Виходячи із такого стану справ, науково-педагогічний колектив зооінженерного
факультету та керівництво на той час Подільської державної аграрно-технічної академії
прийняли рішення реорганізувати зооінженерний факультет у біотехнологічний. Поряд
зі зміною спрямування, у 2004 р. було відкрито спеціальність «Технологія
виробництва і переробки продукції тваринництва», яка стала основним напрямом
підготовки фахівців. З цього часу бере початок третій, сучасний етап
функціонування біотехнологічного факультету.
З 2001 р. факультет очолює М.Г. Повозніков, а його заступниками
нині є: з навчально-методичної роботи – кандидат сільськогосподарських наук,
доцент В.І. Гончар; з наукової роботи – кандидат сільськогосподарських наук,
доцент С.М. Блюсюк; з практичної підготовки – кандидат сільськогосподарських
наук, доцент В.Є. Харкавлюк; з інформаційних технологій – асистент Н.В.
Кравець; з виховної роботи – викладач В.П. Саєнко.
Сьогодні основними характеристиками факультету є: висококваліфікований
науково-педагогічний склад (понад 80% працівників мають наукові ступені та
вчені звання); належна матеріально-технічна база (обладнані сучасні аудиторії,
спеціалізовані лабораторії, навчально-науково-виробнича лабораторія
тваринництва, центр практичної підготовки студентів, віварій, навчальна пасіка,
ставки, філії кафедр на переробних та аграрних підприємствах регіону тощо); достатня
кількість наукової, навчальної та методичної літератури, у тому числі підготовленої
науково-педагогічними працівниками факультету, а також провідні видання лідерів
європейського і світового рівня на паперових та електронних носіях; сучасне
комп’ютерне і відеозабезпечення навчального процесу; можливість якісної
практичної підготовки студентів у провідних підприємствах регіону; можливість
стажування студентів у фермерських господарствах Австрії, Данії, Німеччини,
Швеції, Великобританії, Фінляндії, Австралії, Канади, інших країн; гнучкі
програми підготовки фахівців, розроблені на замовлення конкретних підприємств.
Аспірантура факультету готує фахівців за спеціальностями:
годівля тварин і технологія кормів; розведення та селекція тварин; технологія
виробництва продуктів тваринництва.
Один із основних принципів роботи науково-педагогічних
працівників факультету – навчати студентів тому, що вимагає сучасний ринок
праці. Виходячи з цього, сформульовано основні напрями наукової діяльності
факультету: вплив кормових та інших факторів на ефективність використання поживних
речовин раціонів тваринами, біобезпеку та якість продукції; розробка системної
оцінки та генетико-екологічного моніторингу генофонду домашніх тварин; технологічні
розробки з удосконалення елементів виробництва та переробки
сільськогосподарських тварин, птиці, рибництва і бджільництва; поліпшення
племінних, продуктивних якостей та удосконалення технології виробництва молока,
м’яса, яєць, вовни в умовах західного Лісостепу України; удосконалення
навчального процесу при викладанні хімічних дисциплін в умовах
сільськогосподарського вищого навчального закладу.
Згідно тематик кафедр науковці факультету ведуть
науково-дослідну роботу з таких питань: вивчення селекційно-генетичних
особливостей та покращення генетичного потенціалу вітчизняних молочних та м’ясних
порід великої рогатої худоби, свиней та овець; удосконалення продуктивних ознак
нових українських молочних і м’ясних порід великої рогатої худоби в зоні Поділля;
удосконалення технології вирощування рослиноїдних риб; розроблення норм і
раціонів для організації повноцінної годівлі великої рогатої худоби м’ясних
порід та типів; вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохімічних та екологічних
аспектів оцінки та використання кормів у напрямку вдосконалення системи
повноцінної годівлі тварин; використання нетрадиційних кормів у годівлі різних
видів сільськогосподарських тварин; використання бджіл в екологічному
моніторингу; зоотехнічні розроблення ефективних вузлів та систем доїльного
устаткування; вивчення продуктивних якостей свиней за різних методів розведення
та рівнів годівлі; порівняльна оцінка продуктивної дії природних мінералів при
використанні в годівлі сільськогосподарських тварин; покращення продуктивних якостей
сільськогосподарської птиці; синтез, механізми реакції одержання, властивості
та фізіологічна активність четвертинних хінолінієвих солей; фазові рівноваги та
кристалічна структура сполук у потрійних системах; автокаталітичні властивості
оксиду ванадію; комплексоутворення свинцю із деякими оксикислотами та ін.
Крокуючи в ногу з часом, співробітники факультету
постійно беруть активну участь у роботі зарубіжних, міжнародних, всеукраїнських
конференцій, проходять стажування за кордоном, навчаються на семінарах, організованих
закордонними спеціалістами в Україні, відвідують передові аграрні і переробні
підприємства України, де знайомляться із перспективними технологіями. На
факультеті реалізуються міжнародні проекти Європейського Союзу («Темпус»,
«Розвиток сільських територій», «Європейський магістерський курс з
біоенергетичних технологій»), українсько-російський проект «Генетична стійкість
порід великої рогатої худоби до лейкозу і маститів». Підтримуються постійні
міжнародні зв’язки із навчальними і науковими установами Росії, Польщі,
Білорусі, Молдови та Грузії шляхом проведення спільних наукових досліджень,
проведення наукових конференцій, видання збірників наукових праць тощо.
За останні три роки укладено договори про співпрацю з
зарубіжними науковими та освітніми установами: РУП «НПЦ НАН Білорусі з
тваринництва»; Брянська державна сільськогосподарська академія (Росія); Науково-практичний
інститут біотехнологій в зоотехнії і ветеринарної медицини АН Республіки
Молдова; Білоруська державна сільськогосподарська академія; Академія
сільськогосподарських наук Грузії.
Одним із останніх результатів співпраці з колегами із
Брянської державної сільськогосподарської академії є спільна публікація
монографії: «Селекционно-генетическая и эколого-технологическая
валентность молочных коров к длительному продуктивному использованию». У
2010-2012 рр. видано спільні із Брянською державною сільськогосподарською академію збірники наукових праць, у яких розміщено результати наукових
досліджень науково-педагогічних працівників біотехнологічного факультету
Подільського державного аграрно-технічного університету та факультету
ветеринарної медицини і біотехнологій Брянської державної сільськогосподарської академії.
На біотехнологічному факультеті діють чотири наукові школи:
· кросбредного вівчарства Поділля (заснував професор Д.Г.
Степанов, сьогодні роботу у цьому напрямку продовжує професор І.І. Тимофійшин);
· біогеохімічного районування західних областей України
(засновник – професор І.І. Задерій);
·
підвищення виробництва і покращення якості яловичини за
рахунок використання промислового схрещування (заснував доцент А.А. Пахолок,
продовжує роботу доцент В.В. Шуплик);
·
енергетичного живлення сільськогосподарських тварин (заснував
доцент В.І. Кімаковський, продовжує роботу член-кореспондент НААН А.Т. Цвігун).
Науково-педагогічні
працівники факультету за останні три роки брали участь і публікувались у
матеріалах 142 міжнародних конференцій в межах України, 19 всеукраїнських та 16
зарубіжних. У 2010-2012 рр. співробітники факультету опублікували понад 30
наукових монографій, більше 300 наукових публікацій, у тому числі понад 150 – у
міжнародних та 70 – у зарубіжних виданнях.
З
кожним роком збільшується кількість наукових розробок фахівців факультету у
співпраці зі студентами, серед найважливіших за останній час – визначення та
обґрунтування оптимальних рівнів обмінної енергії, органічних та мінеральних
речовин у раціонах молодняку великої рогатої худоби молочних та м’ясних порід; системи
годівлі молодняку великої рогатої худоби молочних та м’ясних порід; норми
годівлі молодняку великої рогатої худоби молочних та м’ясних порід; апробація
буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи; план
селекційно-племінної роботи з північнокавказькою м’ясо-вовновою породою овець в
СВК «Лабунський» Полонського району Хмельницької області; програма розвитку
племінного тваринництва у господарствах Чернівецької області.
Для підвищення ефективності наукової роботи студентів створено центр
практичної підготовки студентів біотехнологічного факультету. До складу центру
увійшли пташиний двір, навчальна пасіка, мінікролеферма, віварій лабораторії
енергетичного живлення тварин, лабораторія забою дрібних тварин та птиці,
розпочалося створення фізіологічного двору. На сьогодні центр практичної
підготовки студентів біотехнологічного факультету налічує понад 90 голів птиці
різних видів та порід – гуси, качки мускусні, кури (брама світлі, кохінхіни карликові чорні та білі, карликові голландські чубаті, пухові), цесарки, голуби (павичі білі та чорнохвості, арагани, московські монахи, штрасери, дутиші), павичі; понад 40 голів кролів (білий велетень, новозеландські білий та червоний, каліфорнійський, метелик, великий баран, сріблястий, дво- та трипородні гібриди), морські свинки та лабораторні миші, вівці, свині.
Однак, не тільки
наука розвивається на біотехнологічному факультеті. Незабутніми студентські
роки також роблять налагоджені виховна та спортивно-масова робота. Діють
університетські гуртки та ансамблі, працює факультетський засіб масової
інформації – «Смайл-радіо». З ініціативи студентів проводяться ігри
брейн-рингу, спортивні змагання між курсами, КВК. Підтримуючи існуючі традиції,
кожне молоде покоління започатковує нові: щорічні фестивалі тваринництва і
наукові конференції, огляди художньої самодіяльності і виставки студентської
творчості (малюнки, фото, вишивки тощо). Усе перераховане відбувається завдяки
активній позиції студентського парламенту, ідеї якого охоче підтримують
куратори та співробітники факультету.
Комплексним підходом до навчання, практичної підготовки,
виховної роботи є фестивалі з популяризації продукції тваринництва, ідея
проведення яких виникла завдяки тісному спілкуванню викладачів зі студентами.
Розпочалося все із «Фестивалю м’яса» 2007 р., потім були «Фестиваль молока» –
2008 р., «Фестиваль меду» – 2009 р., «Фестиваль риби» – 2010 р., «Пташиний
двір» – 2011 р. З 2012 р. фестиваль вийшов на новий рівень, об’єднавши різні
види продукції тваринництва. У ньому беруть участь, крім студентів та співробітників,
також представники виробничих та переробних підприємств регіону, учні загальноосвітніх
навчальних закладів та коледжів.
Викладачі, в свою
чергу, також мають активну громадянську позицію та високі здобутки: один
заслужений працівник освіти України (професор А.Т. Цвігун); два академіки Міжнародної
академії наук екології та безпеки життєдіяльності (професори А.Т. Цвігун і М.Г.
Повозніков); один академік Академії наук вищої освіти України (професор М.Г.
Повозніков); троє відмінників освіти України (доценти М.В. Дем’янчук і Л.Й. Роговик,
професор М.Г. Повозніков); двоє відмінників аграрної освіти та науки України (доценти
А.Ф. Кондрюк та В.І. Гончар). Трудовою відзнакою «Знак пошани» нагороджені професори
А.Т. Цвігун і М.Г. Повозніков, доцент А.Ф. Кондрюк, а доцент В.І. Гончар
удостоєний почесного звання «Заслужений працівник агропромислового комплексу АР
Крим». Не відстають від корифеїв і молоді викладачі, серед яких лауреат Премії
Президента України для молодих учених доцент С.М. Блюсюк, стипендіат Кабінету
Міністрів України доцент В.І. Бучковська.
У роботі
біотехнологічного факультету, підрозділу із майже віковою історією, поряд із
підготовкою висококваліфікованих фахівців, налагоджено тісну співпрацю з
виробництвом. Науковці факультету пропонують науковий супровід та допомогу
господарствам різних форм власності з таких питань:
·
розрахунок потреби тварин у кормах та оптимізація структури
кормової бази;
·
комплексна оцінка якості і поживності кормів;
·
аналіз та проектування кормових раціонів;
·
розроблення рецептів комбікормів, преміксів та балансуючих
кормових добавок;
·
створення та раціональне
використання культурних пасовищ;
·
розроблення технологій одержання біогазу;
·
проектування кормової бази тваринництва та організація
годівлі тварин у фермерських господарствах;
·
реконструкція тваринницьких приміщень і пристосування їх до
сучасних вимог;
·
допомога у виборі порід тварин та методів їх розведення;
·
створення та раціональне використання культурних пасовищ;
·
адаптація технології ведення м’ясного скотарства до умов
Полісся, Лісостепу, передгірської та гірської зон Карпат;
·
рекомендації з ефективного використання бджіл;
·
технологічні аспекти одержання екологічно чистих продуктів
бджільництва та лікувального меду та оцінка його якості;
·
удосконалення продуктивних ознак нових українських молочних і
м’ясних порід в зоні Поділля;
·
реконструкція тваринницьких
приміщень і пристосування їх до сучасних вимог; удосконалення продуктивних
якостей свиней за різних технологій виробництва свинини;
·
консультування приватних виробників
продукції тваринництва тощо.
Більш детально про історію і сьогодення факультету можна прочитати у
книзі про факультет, яка вийшла друком у 2005 році.
|
