Інтерактивне зайняття для студентів факультету тваринництва
та водних біоресурсів

Реалії сьогодення потребують, щоб навчання у ВНЗ було інтерактивним. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів і викладача. Чим більше проявляється активність студентів, їх залучення до обговорення теми, участі у дискусіях, тим рівноправнішими учасниками навчального процесу вони себе відчувають, тим вище їх бажання до навчання та кращих результатів.

Інтерактивне (лат. Inter – між і actio – дія) навчання – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де викладач і студент є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Для студентів 2 курсу СТН факультету тваринництва та водних біоресурсів, старший викладач Леонора Адамчук організувала інтерактивне заняття – «Порівняльний аналіз молока та меду, з точки зору технологій, якості і збуту».

Спочатку студентам було роздано статистичну інформацію про сучасний стан обсягів виробництва та ринку молока і меду в Україні, державні стандарти та законодавчі акти, які регулюють якість і реалізацію цих продуктів, висвітлено досвід країн ЄС з державної підтримки розвитку галузей, які забезпечують виробництво згаданих продуктів.

Студентів зацікавила тема. Першим завданням було виокремити найбільші проблеми у даних галузях (молочне скотарство та бджільництво), а потім запропонувати їх рішення. Так, Людмила Хамедюк у своєму виступі підкреслила значні обсяги виробництва меду в Україні та його сортове різноманіття. Серед проблем галузі бджільництва виокремила занижені закупівельні ціни. «Щодо виробництва молока, то тут ситуація гірша» – вважає Л. Хамедюк – «За останні 2 роки поголів’я ВРХ зменшується, як у населення так і у підприємствах». «Для покращення стану галузей, необхідно використовувати занедбані землі для створення природних еко-пасовищ, тим самим покращувати якість кормових ресурсів для обох галузей, а потім збільшувати поголів’я ВРХ» – переконує одногрупників Людмила Хамедюк.

Позиція виступаючої визвала у одногрупників різні реакції, одні вважали що є серйозніші проблеми, інші доповнювали. Всі хто висловлював свою думку, приєднувався до виступаючої, адже з місця було суворо заборонено говорити. А як відомо, студенти охочі до того, що забороняється. Таким чином, біля виступаючої зібралася вся група і кожен активно відстоював своє бачення розвитку галузей.

Оксана Шевчук переконана, що у виробництві меду, проблем не має, а низька ефективність галузі криється у неорганізованій системі збуту та малій кількості каналів збуту (лише експорт нормально функціонує), потрібні нові маркетингові розробки. Вона вважає, що для вирішення цих проблем необхідне державне регулювання у інфраструктурі ринку та формуванні цін. Головну проблему у молочному скотарстві вона вбачає у застарілих технологіях. ЇЇ підтримав Владислав Чорнуха – «Для отримання якісного молока, необхідне і якісне сучасне обладнання!». Іван Гайдайчук зауважив – «Так, сучасне обладнання, з часом сприятиме зменшенню собівартості молока, а висока якість дозволить підняти ціну і вийти на міжнародні ринки». «Однак, тут є необхідність підготовки висококваліфікованих спеціалістів для галузі. Якими будемо ми!» – з впевненістю додав Іван Гайдайчук.

Вікторія Комар наполягала на покращенні якості меду через заборону використання засобів захисту рослин, які містять токсичні елементи для людини. Іван Слободяник заперечив – «У нас мед якісний, Україна займає перше місце по експорту у Європу». Владислав Пивовар запропонував наступне – «Підвищити ефективність галузі бджільництва можна й іншими шляхами. Наприклад, введення обов’язково оплати за запилення бджолами с.-г. культур чи виробництво додаткових продуктів». «Достатньо буде просто повноцінно використовувати родючі українські землі та розширювати кормові ресурси» – зауважив Роман Тимчук.

Володимир Матушко висловив свою категоричну думку: «При порівнянні двох галузей та їх ринків, складається враження, що держава активно ігнорує прибуткову та перспективну нішу с.-г. ринку – меду. У той час, як молочне скотарство, хоч і більш промислово розвинута галузь, та менш конкуренто спроможна на світовому ринку. Не зважаючи на відсутність підтримки держави та присутності монополістів на ринку, виробництво і попит на мед зростає. Однак, якщо знищити монополістів-трейдерів на національному ринку та підтримати малий бізнес, ефективність галузі збільшиться у рази!»

Павло Марченко знайшов рішення усіх проблем для обох галузей – «Пропоную розробити програму державної підтримки для малого агробізнесу! Основні позиції якої будуть – доступний кредит на стартовий капітал та державні дотації на користування джерелами енергії (газ, електроенергія)». Інші підтримали – «І прийнятна система оподаткування!».

Слід зауважити, що студентом було можна використовувати лише свої знання (без підручників та інтернету).

У результаті проведення інтерактивного заняття студенти навчилися моделювати різні ситуації, спільно розв’язувати проблеми, розробляти стратегію розвитку господарств. Запровадження таких занять у навчальний процес ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей; створенню атмосфери співпраці та взаємодії. А головним висновком є те, що студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів довели свою здатність до конструктивного творчого мислення та вирішення складних питань у галузі тваринництва. Наші студенти найкращі!

професор, Микола Повозніков