Бжільництво є дуже наглядним прикладом того, як різні фактори якіперераховані на малюнку впливають на бджіл. Але найбільш яскравим
прикладом пливу живлення є процес годівлі личинок робочих бджіл і матки.
В яйці міститься жіноча клітина і поживні речовини для розвитку зародка.
Як тільки відбудеться запліднення (злиття її з чоловічою статевою клітиною),
зародок дає початок розвитку личинки. Її сегментоване тіло стає помітним під
оболонкою яйця наприкінці третьої доби. Сформована личинка розчиняє
шкаралупу виділеннями спеціальних залоз і починає споживати молочко, яке
регулярно виділяють бджоли на дно комірки. Поглинаючи високопоживний
корм, личинка швидко росте. Протягом шести днів до запечатування комірок
маса її зростає більш як у 1500 разів. Бджолина личинка живиться молочком
лише 3 дні, а потім вона одержує від годувальниць кашку — суміш меду, перги
і води. Для виведення матки молочко є незамінним кормом, причому воно
якісніше, ніж для личинок робочих бджіл. Типом годівлі визначається розвиток
жіночих особин у сім'ї, адже із заплідненого яйця можна виховати або робочу
бджолу, або матку. Вважають, що наявність у маточному молочці біологічно
активних речовин сприяє повному розвитку статевої системи і формуванню
матки. Личинка ж робочої бджоли з першого дня поступово втрачає здатність
розвинутись у повноцінну самку. Це є прикладом того як живлення формує
іншу особину.
Іншим прикладом є спори про походження Карпатської породи бджіл, яка
має унікальні особливості щодо біології. Сьогодні немає згоди в науковому
середовищі. Досі точаться наукові суперечки про те, чия вона родичка. Ряд
авторитетних вчених, серед яких Ф. Руттнер, вважають її гілкою країнки
(карніки). Інші знаходять докази, що вона пов'язана спорідненістю з української
степової бджолою. [3]
117
У матки Карпатської породи колір змінюється від темного, майже чорного,
до вишневого. Рахівський тип і Говерла мають схожі ознаки. Однак
Вучківський і Синевир не такі як вони і не схожі між собою.
Природні умови Карпат створюють труднощі для бджіл. Часті дощі і
похолодання, морозні зими і коротке літо - все це не сприяє їх розвитку і
виживанню. В процесі еволюції сформувалася популяція, яка здатна долати ці
«незручності». Комахи починають «танцювати» близько квіток при цукристості
починаючи з 8%, тоді коли інші породи на 2-3 порядки вищі. [3]
Все це результати зовнішніх впливів на геном і успадкування цих впливів,
що і створило цю та інші породи бджіл.
В даний час питання самоорганізації активно розробляються в рамках
синергетики, чий вплив на біологію все більш відчутно. Такий синтез змушує
вчених по-новому розуміти явища спадковості і мінливості, є вагомою
фактором розробки нової парадигми. Іншим вагомим чинником послужили
відкриття, що спростовують наші уявлення про стабільність генома.
Список використаних джерел
1. Код доступу: http://www.science-techno.ru/nt/article/epigenetika-ili-chto-tak