 − Пане Міністре, хотілося б проаналізувати ситуацію з харчами на нашому внутрішньому продовольчому ринку. В принципі, країна забезпечена харчами на всі 100%. Принаймні, всі магазини заповнені, і не лише вітчизняними продуктами. Однак споживачеві в магазині досить складно розібратися. Читаючи оті всі етикетки, не можна зрозуміти, що можна купувати без остраху завдати шкоди своєму здоров’ю: тут тобі і ЄТУ, тут тобі ще й радянські ГОСТи, уже не кажучи про назви продуктів, які з’являються на наших прилавках. Як нашому споживачеві не розгубитися серед всієї цієї інформації?
− На превеликий жаль, навіть мені, як професіоналу та очільнику міністерства, теж інколи складно розібратися, коли я йду в магазин. Багато існує різних засобів, які роблять продукт дуже привабливим для ока, а от смакові якості ти можеш оцінити, коли приходиш додому. А наслідки того спожитого продукту для тебе будуть зрозумілі вже після декількох років. І це є проблемою, над якою ми працюємо. Спільно з європейськими структурами ми створюємо систему контролю та відповідальності за якість і безпечність харчових продуктів − так звану систему HACCP, згідно з якою відповідальність несе виробник.
Пам’ятаєте, в Європі був такий випадок, коли в м’ясних виробах виявили замість яловичини конину, і завдяки такій системі вдалося знайти виробника – ось це важливо. Цей моніторинг для нас важливий. Я думаю, настав час державі налагодити ланцюг контролю і надати споживачу інформацію та вибір − чи купувати якісніший, але дорожчий продукт, чи купувати взагалі якийсь імпортний. Тобто, сьогодні, згідно з умовами Світової організації торгівлі, в Україні є вільний доступ до всіх товарів. І користуючись нагодою, вкотре дякую споживачу, що він віддає перевагу нашому українському продукту.
− Наш споживач віддає перевагу не тільки нашому вітчизняному продукту. Він віддає перевагу, можливо, більше домашньому продукту. Ви знаєте, чудово, що всі українці, − а це особливо можна відчути на Різдво та Великдень, − люблять споживати домашню ковбасу, домашнє сало. Але чи зможемо ми цього домашнього поїсти і в поточному 2014 році? Як бути із забороною подвірного забою худоби?
− Ви знаєте, це питання дискусійне. Воно вже не один рік актуальне, оскільки після підписання Угоди про членство в Світовій організації торгівлі ми взяли на себе зобов’язання. Напевно, необачливо припинити подвірний забій худоби, яка іде на реалізацію. Чому я кажу необачливо – бо є традиції, є культура. От чи зміг би наш споживач сприйняти сало, підготовлене на забійних цехах і не оброблене так, як ми звикли споживати? Чи це шкодить нашому здоров’ю − я переконаний, що не шкодить. Але є світові вимоги, є європейські стандарти. Звичайно, ми в пошуках компромісу – як відповідати цим вимогам і зберегти наші традиції споживання продуктів харчування.
Що ми в цьому випадку робимо? Звичайно, ми намагаємося і мотивуємо сільгоспвиробника, щоб більше здавали худоби на забійні пункти. Яким чином – економічно. У нас діє програма: якщо одноосібник здає на переробне підприємство або на забійний цех своє поголів’я, ми за один кілограм живої свинини платимо 1,20 гривні, якщо здає поголів’я ВРХ − ми платимо 3 гривні. Тобто це фінансова мотивація. Звичайно, з часом доведеться більш масово мотивувати виробників здавати худобу на сертифіковані забійні пункти. Проте це має бути виважений перехід.
− Нині триває бюджетний процес. Доволі багато нарікань є на бюджет 2014 року. Зокрема, щодо того, що підтримка аграріїв має зменшитися. Які все ж програми підтримки будуть працювати в 2014 році? Які результати роботи програми «Рідне село», яка працювала минулого року, і що планується в цьому плані в поточному році?
− Ви знаєте, що бюджету аграріям завжди не вистачає. Чому? Тому що наша галузь динамічно розвивається. На минулому засіданні Кабміну Прем’єр-міністр сказав, що головне, щоб ми своїми ініціативами або своїми не-ініціативами не зашкодили аграрному сектору, який динамічно розвивається. Особливо важливо, щоб у Верховній Раді своїми ініціативами не нашкодили. По-перше – нам потрібно зберегти пільги, які на сьогоднішній день є. Це – фіксований податок та акумулювання ПДВ. Якщо говорити по бюджету, то вже декілька років поспіль я підтримую позицію, щоб державний бюджет був спрямований на ті галузі, які мають динамічно розвиватися, – а це розвиток садівництва і виноградарства, виробництво овочів у закритому ґрунті, тепличне господарство, тваринництво. Ще одним вектором є підтримка одноосібників, в тому числі в рамках програми «Рідне село».
Так, у бюджеті передбачені кошти для розбудови свердловин для питної води на селі. І ми плануємо близько 300 мільйонів гривень направити на цей напрямок. Також держава підтримуватиме створення сімейних ферм, заготівельних кооперативів. Окрім цього, підтримуватиметься розбудова оптових ринків, логістики. І, звичайно, наступний етап – розбудова виробничих кооперативів на селі. Адже якщо сьогодні великотоварному виробнику необхідно не заважати, то дрібнотоварного виробника, одноосібника, потрібно підтримати. Також треба завершити земельну реформу, видати акти, щоб людина мала повноцінний папір, який підтверджує її право на земельну ділянку. На ці напрямки буде спрямований бюджет.
з Інтерв’ю Міністра аграрної політики та продовольства М. Присяжнюка для 5 каналу
|
