Сьогоднішня наша співрозмовниця – студентка факультету тваринництва та водних біоресурсів Ілона Росощик, яка вступила до НУБіП за першим пріоритетом і мріє мати власну справу, пов’язану з виробництвом та переробкою продукції тваринництва.

– Чому ти обрала саме професію технолога?

– Коли я визначалась з майбутнім фахом, то зрозуміла, що найбільше мені подобається біологія і все що пов’язане з природою. Хоча батьки і знайомі наполягали на економіці і педагогіці. Маю багато родичів, які працюють в аграрному секторі. Наприклад, мій дядько побудував велику сільськогосподарську корпорацію, але за кордоном. Він довів, що це – прибуткова справа, адже їсти хочуть усі. До того ж загальновідомо, що в Україні спостерігається дефіцит м’яса та м’ясопродуктів. Вирішити цю проблему – виклик, який я беру на себе та свою майбутню фірму.

– Але ж дефіцит, можливо, пов’язаний з низькою купівельною спроможністю? А це вже економіка, а не тваринництво…

– Тут ситуацію можна розглядати з двох сторін. Перша – це недовиробництво, пов’язане з низькою мотивацією фермерів та рентабельністю реалізації продукції. А друга – суто економічна – ринок контролюють монополісти, які не дають змоги малим господарствам представляти свою продукцію на найбільших торговельних площах. На мою думку, слід починати з малого, професійно виконувати свою роботу та пропонувати високоякісні продукти. Тоді й можна конкурувати з монополістами та отримувати достатню фінансову мотивацію.
     І друга частина вашого запитання. Я вважаю, що для того, аби стати успішним бізнесменом, треба пройти всі щаблі виробництва. До речі, НУБіП я обрала ще й тому, бо тут можна отримати другу вищу освіту, наприклад, економічну, і тим самим закрити дефіцит знань, які мені знадобляться.

– Говорячи про практичну компоненту навчання. Чи немає бажання разом з друзями створити власний стартап на базі навчально-дослідних господарств університету та спробувати навчитися на власних помилках і успіхах?

– Це цікава ідея! Я ще знаю про раду роботодавців, яка є і на нашому факультеті. Старшокурсники кажуть, що вона також сприяє проходженню практик на успішних підприємствах. Зараз я концентруюся на отриманні нових знань. Можливо на старших курсах щось подібне ми зробимо. Але все ж таки спочатку хотілося б вивчити досвід роботи вже діючих підприємств. І ще. Наш університет дає можливість пройти практику закордоном. Дуже хочу реалізувати цю можливість і поїхати в Європу!

– Навчання навчанням, а чим займаєшся у вільний час?

– Ще з дитинства маю хист до акторської гри. У школі це були якісь сценки-мініатюри на всіляких святах. Одного разу навіть грала Стеху в постановці «Назара Стодолі». Продовжую займатися цим і зараз, планую розкрити талант в університетському театрі «Березіль», але після першої сесії.

– Звертаючись до образу Стехи: тодішня мораль і сьогоднішня – вони співпадають?

– Я вважаю, що ні. Зараз кохання і побудова сім’ї стало чимось другорядним. На першому плані – кар’єра та успіх. Але ж ніхто не застрахований від стріли Амура…

– Незабаром ти складатимеш перші заліки та екзамени. Яка твоя стратегія?

– Вчити. Іншого варіанту не має. Сподіваюся, що викладачі об’єктивно оцінять знання, але батьків готую до найгіршого, аби для них не стало несподіванкою, наприклад, втрата стипендії. У будь-якому разі все залежне від мене буду робити і гарно готуватися. Погана оцінка – не вирок, перескладу.

– Провчившись два місяці, скажи яку з дисциплін, на твою думку, не варто вивчати в університеті, а, можливо, якоїсь не вистачає.

– Важко дається хімія, але без неї не можна. Можливо, англійська, але без мови зараз нікуди. А щодо додаткових предметів – не бачу необхідності. Я довіряю навчальному плану і викладачам. Зокрема, мене вразила Інна Курбатова. Вона схожа на мою вчительку біології зі школи – справедлива і вимоглива. Завдяки таким, як вона, у нас все вийде.

Розмовляв Денис Рудень