9 жовтня вдруге розпочав свою роботу ректорський проект «Школа лідерства НУБіП». Спеціальним гостем першого у цьому навчальному році засідання був відомий український політик, народний депутат семи скликань, перший заступник голови партії ВО «Батьківщина», доктор економічних наук Іван Кириленко. Він багато зробив для України, зокрема як міністр сільського господарства – для її аграрного сектора.

     Представляючи гостя, ректор Станіслав Ніколаєнко, відзначив його розум, здатність до глибокого аналізу, розуміння ситуації і людяність за будь-яких обставин.

     Перше враження: коли виступав Іван Григорович, у залі стояла така зацікавлена тиша, що дзвінок мобільного сприймався, як щось чужорідне, більше того – як твій особистий ворог! Його харизма просто зачаровувала слухачів (які, нагадаю, хочуть у найближчому майбутньому стати лідерами, на думку яких зважали б інші).

     Що б ви очікували від політика, який виступить перед вами? Правильно, політично зорієнтований або хоча б заздалегідь підготований виступ. Але ні того, ні іншого не було: про політику наш гість перед молоддю виступати категорично відмовився, а доповідь, з якою приїхав до університету, ректор на правах старого друга відібрав. Про що вони спільно і повідомили молодим кандидатам в лідери.

     Свій виступ (хоча таким його назвати доволі складно, наскільки невимушеним він був) Іван Кириленко розпочав, взявши до рук шнурок. Причому червоного кольору, щоб більше запам’ятався, і от на ньому почав в’язати вузлики на пам’ять – присутній молоді, якій завтра виправляти помилки сьогоднішніх керівників і розбудовувати державу.

     На тому шнурку зав’язав близько десятка вузликів, які символізували його поради, як стати лідером і при цьому залишитись людиною. Причому на їх вірності він не наполягав. Але те, що говорив, було дуже вірним і знаходило відгук аудиторії. 
     По-перше, якщо ви все ж вирішили стати лідером і бути на вістрі життя – будьте готові «тримати удар». 
    По-друге, будьте готові, що парадигма мислення і знань буде змінюватись з часом набагато швидше. Тож, щоб устигати, потрібно постійно вчитися. Пам’ятайте: випадкових знань не буває.
    По-третє, без віри – у себе, у власні сили, у свою команду, у Батьківщину і Бога – лідером не станеш. Щодо останнього, то навіть найбільші атеїсти, на зразок Ньютона чи Пастера в кінці життя у нього повірили.
     По-четверте, це чесність, порядність, обов’язковість. Дотримуватися їх дуже складно, але необхідно.
     По-п’яте, працюйте, як ваш ректор: ЗА, а не ПРОТИ, і майте при цьому надзвичайне терпіння, бо ж гнів – поганий порадник. 
     По-шосте, цінуйте керівника того, під ким ростуть, а не страждають, – і будьте ними. 
    По-сьоме, не намагайтеся швидко досягти вершин: станьте профі в тому, чим займаєтесь, і це стане базою для вашого зростання. «Будьте чесними, порядними і обов’язковими людьми».
     По-восьме, потрібно, щоб було щастя, якого багато не буває!

     Говорячи про всі ці складні речі простою мовою, Іван Кириленко ще й примудрявся допускати тонкий гумор. Бо ж як ще інакше сприймати його пораду: відправляючись в дорогу, беріть з собою все необхідне, але забудьте про граблі».

     Підсумовуючи зустріч, Станіслав Ніколаєнко зазначив: все у світі з часом зміниться – науки, спеціалізації тощо. А незмінним залишиться лише вміння навчатися. І якщо молода людина хоче бути лідером чи просто успішною по життю – вона мусить дослухатися до цих порад.

     Завершальним же акордом засідання став психологічний тренінг від завідувача кафедри психології Віталія Шмаргуна і доцента Людмили Омельченко.

Валентин Обрамбальський,
Анастасія Стародуб