Написав в себе на фейсбуці, порекомендували написати сюди. Сподіваюсь знайдете щось корисне для себе.
Трішки особистого і погляд на життя після декількох коментарів.
Я завжди намагався і намагаюсь жити чесно. По максимуму намагався уникати корупції і давати хабарів. Частково це виходить, при цьому в шкоду собі.
Колись будучи ще школярем, дуже любив військову справу. В 9 класі навчався не дуже, в силу багатьох причин в тому числі складного характеру. І думав що після 11 класу піду в армію, буду військовим. Після 9 класу вступив в ліцей, завдяки директору, щось він розгледів в мені. Ніякої корупції не було. В цілому він не пожалів, я також. Всі свої хвости я підтягнув, тому, що я не звик пасти задніх, в моїй попередні школі, мою силу волі, мабуть, надломили. Їздив на змагання по частині військомату в 10 і 11 класах. В 10 класі нас їздило 10 чоловік в команді і ми зайняли 3 місце в області з 27(здається) команд усіх районів і міст області, а також військового ліцею. Результат дуже достойний. В 11 класі команда була 6 чоловік, також 3 місце з 27 команд. Хороший результат. В класі предмет ДПЮ знав, мабуть, чи не найкраще. Нормативи в мене всі були на відмінно. І після закінчення школи я думав, не вступлю в університет, піду в армію. Вступив, адже в школі я за 2 роки наздогнав все, що не довчив до 9 класу. Важкий і одночасно цікавий був час. Всі два роки в мене були розписані майже по хвилинах, після школи швидко їв, і назад в спортзал. В одні дні в мене був футбол, в інші волейбол, після тренажерний зал, навіть секцію шахів відвідував. А після спортзалу до ночі вчив. І так було майже 2 роки.
В університеті декан мене зразу відмітив за мою активність, був кругом і робив все. Одразу мене поставили старостою. Не можу сказати, що це мені допомагало в здачі екзаменів, знижок на це не було. І прийшов час вступу на військову кафедру. Я все ще хотів стати військовим, хоча б мати якесь відношення. Але в військкоматі розгляд мого діла зайняв 30 секунд.
Володимир ....
Я
Не годен!
Чому ?
Поїдь до себе в район і спитай.
Все.
Ціна питання 60 гривень. Але в мене їх не було. В батька просити я також не міг, знав, що і в нього не має. Так в мене не склалось з військом. Та й головне, я не хотів переступати через себе, давати хабаря. Чесний, б...дь. І через це в якійсь мірі страждав. Тим більше перед цим я здавав на права і не платив хабаря, таких було всього 3 з групи. З першого разу не вийшло здати, пішов вдруге. Та і в третє б пішов, не збирався давати гроші.
В душі ж було дуже неприємно, навіть досі. Я був добре фізично підготовлений, на змаганнях, розбирав і збирав автомат поки інші встигали розібрати. Жгути накладав, по мішеннях стріляв, на турніку 20 раз підтягувався, тощо. А вони кажуть не годен, лиш через те що їм гроші потрібні були. Інші по 1.65 см, які і на турніку не могли підтягнутись, йшли на військову кафедру, в них були гроші на хабарь і не було принципів. Тоді я сам собі сказав, ну раз я армії не потрібен, то і вона мені. Хоч і довелося мені ще до них звернутись пізніше.
Зараз часом сиджу і думаю, як там лейтенанти з військової кафедри, які і не ходили на неї толком. От дадуть їм солдат, що ж вони їм казати будуть, які команди віддавати? Це ж людські життя. А таких дуже багато, які за гроші і толком не були на заняттях. Держава своєю корупцією загнала сама себе.
Але з тих пір, ще більше почав обходити корупцію. Через своє не бажання давати хабара мені довелось багато чого втрати.
Це так сказати вступ до того, що я хочу сказати далі.
Зараз модно сидіти за монітором і критикувати владу, звинувачувати когось в крадіжках. В житті довелось зустріти багато людей, які казали:" Ось дивись який він багатий, це ж накрав усе, а я чесний тому бідний". Зазвичай це далеко не правда. Ця логіка для мене завжди була не прийнятна. Кожен хто так думає, хай задасть собі питання, а якщо б я крав, чи був би я таким багатим? Швидше всього ні. Бо більшість тих, хто так говорить і самі не рідко можуть щось потягнути з роботи.
Ніколи в житті я не заздрив матеріальному багатству. Для себе я казав, значить він зробив щось більше ніж зробив я. Менше спав, більше працював, вчив, був в потрібному місці в потрібний час.
Хоч часом і в мене є думки, що можливо я б міг мати набагато більше чим маю зараз, десь не там звернув, не те вибрав.
Не можу сказати, що я зараз шкодую, про якийсь свій вибір в житті. По сьогоднішніх мірках вважаю своє становище досить не поганим. Дивлячись на друзів і знайомих, однокурсників, бачу що становище моє хороше. Здається, що навіть по відношенню до мене багато хто може сказати, накрав. А за цим "накрав" години, дні і роки важкої праці. Далеко від дому і сім'ї. І да в свої 30 буду бачити, що я виконав головні три речі. Будинок є, дерево посадив, дочка росте.
Все без корупції, крадіжки і дуже часто на шкоду собі. Я пропустив дуже багато, як ходить вагітна дружина, як росте моя дочка, говорить перші слова. Чимось доводилось і доводиться жертвувати для досягнення своєї мети. Мені досі дуже сумно, що я не зміг бути на майдані, не можу я кинути на пів дорозі,все виконати потрібно до кінця. І ось була річниця майдану на яку мені хотілося б потрапити, але знову чимось жертвую, знову далеко.
Таких жертв дуже багато, про які колись скажуть накрав. В кожного по-різному. Є такі хто накрав, що заважає вам? Вперед. Але не потрібно когось звинувачувати, а самому палець об палець не вдарити. Ті хто накрав, їм з цим жити. А не хоч красти чи важко працювати - пишайся тим що чесний, але бідний. Бідність це не порок.
І тут я на кінець перейду до політики. От звинувачують, критикують політиків. Так, не ідеальні вони. Та й не має ідеальних, ніде. Завжди знайдеться той, кого не влаштує щось. Критики повинні мати рішення, а не голу критику. Дехто має, але тут в мене питання, чому ж ти не в політиці, раз ти розумний і знаєш відповіді? Чому тупий "волинскакя резня" був там, а ти ні? Чому максимум це пост в фб? Який в цілому нічого не змінить. Мабуть це лиш тобі здається, що все знаєш? Ну так, звичайно ти чесний, а чесні в політиці не можуть бути. Хоч і чесні в політиці є. Але думаю причина в іншому, воно ж завжди легше критикувати і шукати когось винного, на крайні випадок сказати я чесний. Чим працювати і шукати причини в собі, а не перекидати на когось.
Все далеко не ідеально в нас в країні. І багато розумних людей не може пробитись в політику, але це кругом так. Закритий клуб. Хоч в Україні шансів туди потрапити набагато більше ніж в США. Так і держава має робити більше для своїх громадян, але поки вона дуже хвора і нам усім потрібно робити більше зусиль для її лікування, не лише критики в фб, а знаходити рішення з теперішнього становища. Я впевнений, що якби хтось з фб критиків написав ідеальні кроки виходу з нашого становища, то влада б пішла по них. Але такого ніхто не може написати, тому ми йдемо шляхом спроб і помилок.
Краще критикам частину своєї енергії перекинути на пошук варіантів виходу з цього становища, так може швидше вирвемось з замкнутого кола.
P.S. Цей запис про наболіле, яке тримав в душі.
P.P.S. Ну і можете мене називати вишиватником, чого ж там.
|
