Якість молока: можливості та проблеми в контексті угоди з ЄС

Підписання угоди про Асоціацію з Європейським Союзом відкриває для наших товаровиробників європейський ринок. Постає завдання виробляти молоко такої якості, щоб воно відповідало вимогам європейських стандартів.

Стандарти якості молока країн ЄС значно вищі, ніж в Україні. Молоко, яке за нашими стандартами відноситься до І і ІІ ґатунку, стандартом ЄС визначається, як непридатне для використання, а такого молока ми виробляємо до 70%. Лише молоко екстра та вищого ґатунку задовольняють вимоги європейських стандартів. Основними вимогами до господарства-постачальника сирого молока для виробництва продукції, призначеної для експорту в ЄС є: відповідність молока стандартам ЄС; обов’язкова ідентифікація усіх тварин; здорове поголів’я, підтверджене регулярними ветеринарними дослідженнями; облік молока, отриманого від хворих корів; забезпечення дотримання гігієни доїння, зберігання та транспортування молока; додержання стандартів годівлі, утримання та догляду за тваринами.

Правила європейської стандартизації не застосовуються до первинного виробництва, призначеного для особистого домашнього споживання, а також до приготування, обробки та зберігання в домашніх умовах продовольчих товарів. Іншими словами молоко, вироблене в особистих селянських господарствах, навіть не підлягає стандартизації.

З 2005 року в області було взято курс на інтенсивний шлях розвитку тваринництва, а саме: будівництво і реконструкція комплексів, зміну системи годівлі та технології утримання. На Чернігівщині наразі працює 42 доїльні зали, тоді як у 2005 році їх було лише 5, у них доїться 12,2 тис. корів або 25% та виробляється понад 30% молока, яке відповідає вимогам ЄС.

Основними ж постачальниками молока на переробні підприємства ЄС є невеликі фермерські господарства. Основою вимог, які стосуються виробництва молока в умовах ферм є Регламент ЄС №853/2004, що висвітлює загальні принципи і вимоги продовольчого законодавства та визначає процедури стосовно безпечності продовольчих товарів тваринного походження.

В Україні вимоги до якості та безпеки молока при прийманні на молокопереробні підприємства регламентує державний стандарт ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Для порівняння двох стандартів маємо:

Мережа молокоприймальних пунктів області від господарств населення налічує 1089 одиниць. З них 207 – відповідають в повній мірі ветеринарним та санітарним вимогам.

Попередній аналіз вказує на значний обсяг робіт, що потрібно зробити для підвищення якості молока як в сільгосппідприємствах, так і в господарствах населення. Особливо це стосується населення. Для них шанс щодо можливості здачі молока до підприємств, що орієнтуються на європейські ринки, є об’єднання в молочні кооперативи. Тоді молокопереробні підприємства можуть краще контролювати час доїння і збір молока, а людям – дешевше спільно купувати обладнання для охолодження молока, апарати для доїння, легше дотримуватися стандартів догляду за тваринами