Біологія бджіл і колапс бджолиних колоній
Бджолинній сімї , як і всім живим організмам, притаманні основні аспекти: харчування. розмноження і захист від впливу патогенних факторів.
Для отримання енергії, побудови і відновлення тканин бджоли, як і іншим тваринам, потрібні корми, що містить вуглеводи, жири, білки, воду, мікро- та мікроелементи і вітаміни. Медоносні бджоли належать до комах з вузькоспеціалізованим харчуванням. У природних умовах вони харчуються нектаром квіток, який у вулику перетворюють в мед, і пилком, запас якого, складений в осередку стільників, зберігається у вулику у вигляді перги. Перетворення нектару в мед зводиться до розщеплення складних цукрів на прості і видалення надмірної кількості води. Крім вуглеводів, в мед з нектару переходять азотисті і мінеральні речовини, органічні кислоти, вітаміни (разом з пилковими зернами), а також речовини, секрету залоз бджоли. Мед являє собою джерело вуглеводного корму достатнього для тривалого підтримання життя дорослих бджіл, що має важливе значення для благополучної зимівлі, протягом якої бджоли в вулику не випорожнюються.
Якщо нектар і мед забезпечують вуглеводне харчування, то білки, жири і вітаміни бджоли отримують тільки з пилку рослин. Білково-вітамінне харчування необхідно дорослим робочим бджолам в першу половину їх життя, коли вони займаються вигодовуванням личинок, виділяють віск при будівництві стільників, годують матку багатим білками і вітамінами кормом – маточним молочком. Принесений у вулик пилок, у вигляді обніжжя, бджоли обробляють ферментами слинних залоз, укладають і ущільнюють в комірках стільників. Потім бджоли заливають медом і під дією молочнокислих бактерій він бродить, внаслідок чого утворюються молочна кислота, незамінні амінокислоти, мікро- та макроелементи, жиро- та водорозчинні вітамін, ферменти, фітогормони та фенольні сполуки. Перероблений у вулику пилок називається пергою. Живильні речовини після надходження в кишечник, вступаючи в хімічні реакції, розщеплюються на більш прості складові частини. В процесі травлення беруть участь ферменти: інвертаза, що розщеплює складний цукор на прості - глюкозу і фруктозу; амілаза, що розщеплює крохмаль до глюкози; ліпаза що діє на жири; протеаза, пепсин і трипсин, розкладають білки до амінокислот. Ряд ферментів надходить в травну систему бджоли разом з пилком, при цьому, велику роль в утворенні ферментів, відіграють мікроорганізми перги та кишечника.
Кишкова мікрофлора дорослих бджіл переважно формується з початком її вильоту з вулика, за рахунок мікрофлори грунту, медоносних рослин, з якими комахи щодня контактують,питної води, а у молодих бджіл – виключно за рахунок їжі, яку вони отримують від годувальниць і безпосереднього контакту з дорослими особинами, а також мікрофлори води, яку дорослі бджоли доставляють у вулик. Об'єкти вулика, з якими бджоли мають постійний контакт також мають свій мікробіоценоз, який багато в чому схожий з мікробіоценозом комах. Тому рамки, інвентар пасічника можуть брати участь як механізм і фактори передачі різних мікроорганізмів між комахами, що слід враховувати при здійсненні профілактичних і лікувальних заходів за інфекційних захворювань бджіл. Мікрофлора кишкового тракту бджіл формується протягом всього активного періоду життя родини, і від того, який склад мікрофлори буде сформований у дорослих і молодих бджіл, що йдуть у зимівлю, буде залежати і стан здоров'я сім'ї, в цілому, а, отже, їх розвиток і продуктивна активність в наступний сезон. Мікробний фон кишкового тракту медоносної бджоли складають ентеробактерії, молочнокислі бактерії, стафілококки, ентерококи, псевдомонади, стрептококи, дріжджеві гриби. Ці мікроорганізми визначається місцем розташування пасіки, і в різні місяці року мають неоднаковий кількісний показник. Встановлено високу корелятивну залежність стану кишкового тракту бджіл від кількісної присутності ентеробактерій, лактобактерій і ентерококів. Підвищений вміст в кишечнику бджіл ентеробактерій призводить до розвитку дисфункції травного тракту комах, аж до виражених анатомічних дефектів. У той же час кількісне превалювання в кишечнику молочнокислих мікроорганізмів (лактобактерій і ентерококів) позитивно позначається на структурі та стану кишечника і організму бджіл в цілому.
У теплокровних істот, у бджоли в тому числі, рівень імунітету залежить від рівня виробленого в організмі ферменту під назвою альфа інтерферону, який в кишковому тракті виробляє бактерія Bacillus Subtilis. Ці бактерії живуть на поверхні рослин і грунту. Бджоли – єдині теплокровні істоти на Землі, які на зиму консервують бактерії Bacillus Subtilis в пергі. Тому перга, крім своїх властивостей повноцінного харчування, має також, потужні імуномоделюючі властивості. Ці мікроорганізми виділяють в просвіт кишечника основні травні ферменти: амілазу, ліпазу, протеазу, пектиназу і целюлозу. На додаток до переварювання їжі, ці ферменти руйнують антихарчові і алергенні речовини, що містяться в спожитому кормі. Крім того, вони продукують антибіотичні речовини, які відповідають за антагоністичний ефект, щодо патогенних мікроорганізмів. На підставі дослідження проб зразків бджолиної перги з різних пасік та регіонів країни доведено, що бактерія Bacillus Subtilis присутня у всіх пробах, хоча кількісний показник суттєво відрізняється в залежності від впливу багатьох факторів.(Протокол ДНКІБШМ № 0091 від 18.11 2019р) Тому для життєдіяльності бджіл симбіонтна мікрофлора кишечника має важливе значення, не тільки тому що за рахунок бактеріальних ферментів, здійснюється: розщеплення вуглеводів і перетворення нектару в мед; засвоюються білкові компоненти корму. Також симбіонтна мікрофлора здійснює захист від патогенних мікроорганізмів. Не контрольоване використання хімічних засобів захисту рослин, зміна клімату та вплив інших патогенних чинників призводять до порушення екологічної рівноваги мікробіоти, що оточує рослину. Це в свою чергу впливає на якість та вміст мікрофлори у нектарі та пилку, що зумовлює якість і повноцінність меду та перги. Неякісна перга та мед порушують баланс мікробіоценозу кишечника бджіл, що призводить до активного розвитку патогенних мікроорганізмів, в тому числі, Enterobacter aerogenes, та Klebsiella pneumoniae, що викликають захворюваня бджолиних сімей, які призводять до їх колапсу.
Продукти, які утворюються в результаті травлення, проникають в епітеліальні клітини середньої кишки, звідки потрапляють у гемолімфу і розносяться до клітин різних органів і тканин бджоли, в тому числі і до жирового тіла. Клітини жирового тіла близькі до клітин гемолімфи – гемоцитів, і між ними існує тісна функціональна взаємодія: гемоцити поглинають поживні речовини в зоні кишечника і переносять їх до жирового тіла, при необхідності відбувається і зворотний зв'язок. У клітинах жирового тіла проходять процеси проміжного обміну речовин, а також синтез і накопичення резервних вуглеводів, ліпідів і білків. Резервні вуглеводи глікоген і тригалоза синтезуються з глюкози під контролем гормона екдизон. Ліпіди в жировому тілі представлені у формі як три-, ди- і моно гліцеридами, вільними жирними кислотами, фосфоліпідами та стеринами. Найбільшого розвитку жирове тіло досягає у личинок, які переходять в стадію передлялечки, а у дорослих, воно найбільш розвинене у бджіл останньої осінньої генерації, які готуються до зимівлі. У маток жовте тіло продукує особливі білки - вітеллогенніни, необхідні для утворення жовтка в яйцеклітинах.
За ступенем його розвитку можна судити про запаси резервних речовин в тілі комах, більш того, цей показник позитивно корелює з тривалістю життя бджіл. Зимові бджоли характеризуються підвищеним вмістом білка в клітинах жирового тіла. Ранньою весною ці речовини мобілізуються, надходять в гіпофарингіальні залози і витрачаються на харчування розплоду. Накопичення великих запасів жиру і білка для зимових бджіл стимулює посилене споживання пилку бджолами в кінці літа і восени. У зв'язку з цим у особин осінньої генерації жирове тіло розвинене в 2,0-2,5 рази краще, ніж у бджіл літньої генерації. Ступінь розвитку жирового тіла, як і глоткових залоз, визначає фізіологічний стан осінніх бджіл, їх підготовленість до тривалого зимового періоду. Бджоли в процесі підготовки до зимівлі залишаються фізіологічно молодими. Вони набувають здатність довго жити і переносити несприятливі фактори зимівлі.
Деякі залози бджіл, що розташовані в голові і частково в грудях, мають безпосереднє відношення до травних процесів у бджіл. Мандибулярна залоза робочої бджоли секретує речовину, що входить до складу молочка, яким бджоли вигодовують молодих бджолиних і трутневих личинок, а личинку матки годують протягом всього личинкового життя. Гіпофарингіальні залози виділяють секрет, який є однією із складових частин молочка. Крім того, вони секретують фермент інвертазу, що грає величезну роль при розщепленні складного цукру нектару на прості цукри. Секрет задньої головної залози містить жир, тому вона виділяє жироподібну речовину для змащування тертьових хітинових частин хоботка. Секрет грудної залози, що має нейтральну або лужну реакцію, бере участь в травленні бджоли. Доведено, що секрет залози зволожує язичок і ложечку на хоботку, розчиняючи таким чином кристалики цукру. Нормальне функціонування залоз організму бджоли неможливе без життєво важливих мікроелементів, перш за все, це йоду.
Благополуччя та здоров'я бджолосім'ї багато в чому залежить від правильної підготовки її в осінній період для успішної зимівлі, при цьому необхідно звернути увагу на основні критерії:
1.До зимівлі підготовлюють сильну, здорову сім'ю, з достатньою кількістю якісного і повноцінного меду та перги.
2.Молоді, фізіологічно повноцінні бджоли, виведені після медозбору, повинні бути з досить добре розвиненим жировим тілом, сформованим мікробіоценозом кишечника і важливо їм облітатися цієї ж осені до початку зимівлі.
3.Правильне розташування кормових запасів щодо клубу бджіл.
4.Своєчасна та ефективна обробка бджолосім'ї проти варроатозу, з обов’язковим врахуванням особливості циклу розвитку кліща.
5.Дотримання ветеринарно-санітарних вимог на пасіці.
Для забезпечення ефективних заходів профілактики захворювань бджіл вітчизняними вченими розроблений ветеринарний препарат "Ентеронормін" ( РП № ВВ-00427-02-12 від 13.04.2012) з водою, для його активації. збагаченою іонами біологічно активного йоду та селену у формі «Йодіс+Se» (ТУ У 15.7-30631018-011:2011). Препарат являє собою водорозчинний порошок, до складу якого входять живі культури корисних мікроорганізмів, роду Lactobacillusspp, бактерій Bacillussubtilisspp, та роду Enterococcus spp, хітозан водорозчинний, а також поживне середовище. Діючою основою препарату є мультикомпонентний симбіоз пробіотичних штамів, сконструйований з урахуванням синергічного доповнення унікальних пробіотичних властивостей кожного штаму, а саме: антагоністична активність відносно широкого спектру патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів за рахунок синтезу бактеріоцинів, синтезу органічних кислот, вітамінів групи В (В1, В2, В6, В12, РР), коротколанцюгових жирних кислот, різноманітного спектру ензимів; стимуляція синтезу муцинів знижує проникність тканинних бар’єрів для токсинів, активує розвиток і продуктивність бджолиних сімей.
Йод, у формі «Йодіс-концентрату», втрачає токсичні і подразнюючі властивості, але повністю зберігає свою активність як мікроелемент і антисептик. Він є природним селективним «кіллером». Разом з цим, позитивно діє на рівновагу мікрофлори кишківника, взаємодіє практично з усіма класами речовин, що входять до складу організму, так само як і до складу мембран і самих клітин. Здатність його легко проникати через клітинні мембрани, робить препарат особливо цінним при всіх інфекціях, за яких основний патологічний процесс відбувається саме у внутрішньоклітинних структурах. Йод попереджує порушення обмінних процесів у тканинах, підтримує захисні реакції організму, прискорює утворення нових клітин. Йод і Селен підсилюють дію один одного, позитивно впливають на антиоксидантний механізм, сприяють нейтралізації вільних радикалів і захищають організм від шкідливих речовин. Дуже важливим є те, що всі продукти бджільництва отримуємо збагаченими йодом і селеном природнім шляхом до оптимальних норм. Співвідношення складових продукції буде повноцінним, що дає можливість отримати кінцеву продукцію вищої категорії якості.
З огляду на те, що ветеринарний препарат «Ентеронормін», до складу якого входять не тільки пробіотичні мікроорганізми, а і поживне середовище, перед застосуванням рекомендовано активувати впродовж 16 годин водою, підготовленою за допомогою «Йодіс+Se». При цьому, активність препарату збільшується в 3-4 рази.( Протокол ДНКІ БШМ №0030 від 23 02 2017р.). В процесі активації, пробіотичні бактерії утворюють симбіонт (єдину сукупність живих бактерій, що живляться продуктами життєдіяльності один одного). Тому механізм впливу «Ентеронорміну» комплексний і включає в себе як дію пробіотичних мікроорганізмів, так і продуктів їхнього синтезу, а також дію біологічно активного йоду та селену. Цей механізм має пролонговану дію. Антагоністичну дія препарату «Ентеронорміну з водним розчином Йодіс+Se» проти збудників інфекційних захворювань, підтверджено результатами дослідження затримки росту мікроорганізмів (Salmonella, Escherichiacoli, Staphylococcus, Corynebacterium. Pseudomonas), за загально прийнятою методикою (Протокол №029 від 12.04 2018р.), , проти Bacillus larvae, збудника Американського гнильцю бджіл, (Протокол №032 від 25 07 2018р.), в тому числі, Enterobacter aerogenes, та Klebsiella pneumoniae, які викликають синдром руйнування колоній- колапс бджіл (Протокол №0037 від 25 05 2019р.), що було проведено Державним науково-контрольним інститутом біотехнології і штамів мікроорганізмів України.
Українськими вченими, під керівництвом професора Галатюка О. Є. власними дослідженнями, був проведений аналіз ролі мікроорганізмів бджоли та мікрофлори вулика загалом, і було доведено, що підвищення в декілька разів мікрофлори у бджолиних сімях, сприяє активізації патогенних збудників, що призводить до захворювання. При цьому, виявлено патогенність для бджіл представників родини Ентеробактерій (Enterobakteriaceae), а саме, Enterobacter aerogenes, та Klebsiella pneumoniae.
При захворюванні Enterobakter aerogenes у хворих комах уражається кишечник, вони страждають проносом, калові маси – рідкі, клейкі жовто -сірого кольору, черевце роздуде. Під час весняного обльоту виявляють багато підмору (мертвих бджіл) на дні вулика та біля льотків. Сім’ї ослаблені, бджоли повільно рухаються. Рамки і стінки вуликів забруднені випорожненнями. Якщо не проводити лікувально-профілактичних обробок, то сім’ї гинуть, або “стоять на одному місці” - не нарощують кількості бджіл.
У разі інфікування бактерією Klabsiella pneumonia уражається лялечка. Уражені мертві лялечки напів запечатані, виявляють дірочки у воскових кришечках окремих комірок. При ураженні цими двома збудниками відмічаються проноси у дорослих бджіл та ураження лялечок. Хворі сім’ї повільно розвиваються, на щільниках виявляють випорожнення, бджоли повільно відбудовують щільники із свіжою вощиною, суттєво знижується медова продуктивність. У хворих сім’ях уражуються також матки, які нерівномірно засівають щільники, і часто бджоли таких маток хочуть поміняти. Бджоли затягують ройові маточники, хоча сила сім’ї незначна - 4-5 рамок з розплодом. Такий феномен “несправжнього роїння” у слабих сім’ях проявляється з квітня по жовтень. Відмічається злітання таких бджолиних сімей у серпні – вересні. Для точної постанови діагнозу обов’язкове лабораторне дослідження стільника з ураженим розплодом. Тому, для підтвердження результатів дослідження антагоністичної дії препарату «Ентеронорміну з водним розчином Йодіс+Se» затримки росту мікроорганізмів Enterobacter aerogenes, та Klebsiella pneumoniae, вченими кафедри мікробіології Житомирського національного агроекологічного університету, під керівництвом професора Галатюка О. Є (Прот. № 6 від 04.06.2019 р) були проведені додаткові випробовування з штамами, виділеними саме з хворих пасік і виявлено активну виражену антагоністичну дію препарату на обидві патогенні культури. Поряд з цим, результатами досліджень гемолімфи бджіл на кафедрі мікробіології ЖНАЕУ доведено імунномодулюючі властивості препарату «Ентеронорміну з водним розчином Йодіс+Se», а саме позитивну динаміку кількісних змін фагоцитів та гемолімфо- секреторних клітин бджіл.
Застосування препарату «Ентеронорміну з водним розчином Йодіс+Se» на різних пасіках, показало високу профілактичну, терапевтичну та економічну ефективність, враховуючи простоту використання, не змінюючи технологічний процес і отримання конкурентноспроможної продукції найвищої категорії якості.
Спосіб застосування та дозування:
1.Профілактика захворювань бджіл
Розчин активованого препарату, із розрахунку 20 см3 на одну бджолосім’ю, додається до 150 200 см3 охолодженого до 25 35 С інвертованого цукру або цукрового сиропу (приготованого у пропорції 1:1 - одна частина цукру на одну частину води).
Профілактичний розчин задають бджолиним сім’ям способом рівномірного розпилення на стільники з бджолами, або наливаючи у верхні частини стільників. Кількість обробок: Весною (після першого обльоту бджіл): обробка 2-3 рази з інтервалом 5 7 днів. В літку: подвійна обробка з інтервалом 5 7 днів, перед основними медозборами. Восени подвійна обробка перед і після процедур підготовки бджіл до зимівлі (підгодівля, використання акарицидних препаратів).
2.Лікування бджіл.
Розчин активованого препарату, із розрахунку 20 см3 на одну бджолосім’ю, додається до охолодженого 450 500 см3 (25 35 °С) цукрового сиропу, (приготованого у пропорції 1:1). Лікувальний розчин задають бджолиним сім’ям способом рівномірного розпилення на рамки з обох сторін та на стінки вулика. Кількість обробок: від трьох до п’яти з інтервалом 5 7 днів, з дотриманням загальноприйнятих санітарно - ветеринарних вимог.( Джерело з  інтернету. Хто вкаже автора додаткові  бали ) Критика приймається в коментарях...