Читаючи факультетську газету за 8 жовтня 2013, на першій сторінці у третьому абзаці можна довідатись таке - ...На території України найдавнішою церквою, присвяченою святу, (свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, - авт.) є церква в селі Сутківці Хмельницької області.... Оскільки мені випала нагода там нещодавно побувати, то я вирішив поділитися своїми враженнями. 20 жовтня у місті Хмельницькому велолюбителі закривали сезон символічним велопробігом, розвідавши таку інформацію, яка поширилась на велофорумі "Велосипедное сопротивление", знайшлося і декілька охочих серед кам'янчан приєднатися до колег із області. Оскільки відстань доволі значна, скористались потягом, але, щоб не забувати мету подорожі, вийшли у Ярмолинцях і пересіли на педалі, подолавши решту шляху саме велосипедом, щоб дістатися старту пробігу вже у Хмельницькому. Вирішили їхати через цікаві місця про які і піде далі мова! Отже 8-ма ранку і ми виходимо на станції Ярмолинці, нас зустрічає морозна погода, але ясне небо дає надію на теплоту вдень. Довідуємось про с. Сутківці, до якого нам радять завітати, вирушаємо, оглянувши карту! По дорозі у Ярмолинцях зупиняємось біля сакральної споруди - виявляється Костел Петра і Павла, фотографуємо і далі, до центру не заїжджаємо, а одразу прямуємо до виїзду! Там на горизонті з'являється велика православна церква, але фото не зробили, а зупинились вже біля досить відомого і рідного нам Оленя і гарного герба, де зосередилось лісництво - декілька фото і далі, досить оригінально написане привітання - не оминаємо і його. Потім ще одна перлина Ярмолинець, вже на виїзді, - це симпатичні фігурки гномиків, тваринок та казкових персонажів, а також квіти. Далі певну ділянку їдемо по трасі і біля повороту на сутківці зупиняємось. Нас вітає герой - Хоптяр, в честь якого назване поле, а з іншого боку дівчина запрошує до села. Їдучи дорогою до села по праву сторону спостерігаються лісові площі, ставок, як нам вже потім повідомили, там були колись Трипільські ділянки, і є досить цілюще джерело, що витікає до ставочка. Перше, що трапляється на шляху вже в селі із великих споруд, - школа. І, що вже кидається в очі, на території є тенісні столи із сіткою, і решта необхідних зведень, що заслуговує на увагу та шану, досліджуємо далі ділянку і бачимо знайму і величну постать, якщо в містах це вже рідкість, то в селах це ще можна побачити, Памятник Іллічу! Їдемо далі. Помічаємо ще цікаву будівлю, йдемо до неї і бачимо будинок культури, попереду якого також погруддя, але не написано кого, з першого погляду не взнаємо, у будинку культури є магазин, робимо невеличкий привал, довідуємось про село і т.д., потім розшифровуємо памятник - ах так, дійсно, схоже сам Гагарін, на чесь якого колись був названий колгосп, а тут і починають підходити місцеві жителі, серед яких Степан Степанович, а згодом і Анатолій Іванович, любязно діляться про свій край, і навіть ведуть показати і розповісти більш детальніше про церкву та залишки фортеці. Дізнаємося, що є підземна ділянка заповнена водою, як стояли башти фортеці, довідуємось, що і турки перебували у цих кряах, і також, що території багаті на безліч скарбів, адже археологи не часто тут перебувають, а розвернутися тут дійсно є де! Фото на згадку і по дорозі котимось нижче, по праву сторону привертає нашу увагу пам'ятка у вигляді Хреста і постаті, що схилила голову - память про голодомор, нижче величний пам'ятник загиблим солдатам у Великій Вітчизняній Війні, нагадує чимось як у Бресті, і тут ми помічаємо ніби замок, ніби оборонне укріплення, ніби фортеця, але і церква - ось зрештою і те, про що нам говорили на початку самої подорожі, і заради чого ми сюди їхали - - Покровська Церква-фортеця у с. Сутківцях побудована 1465 року, підходимо ближче, чуємо йде служіння, заходимо і до середини, щоб побачити інтер'єр!!! Вражені красою, робимо багато фотосвітлин, і вирушаємо далі, тут по дорозі нам трапляються місцеві хлопці на мотоциклі, коли довідались, що ми їдемо поглянути ще і старий водяний млин, рушають з нами і тут починається, Водій Віталій починає демонструвати екстримальне водіння, як вправний каскадар ніби на зйомках фільму, а це і поліцейський розворот на 180 градусів, та їзда на двох колесах коли коляска здіймається у повітрі, і жвава їзда по колу на одному місці із малюнком на асфальті, щиро дякуємо за побачене, але наголошуємо що це досить ризиковане видовище, ціна якому власне здоров'я! А млин виявляється занедбаним, наштовхуємось на безліч сміття, ще оглядаємо греблю і щось подібне на каньон і їдемо знову в село на дорогу до Шарівки, доїжджаємо до ставів робимо біля сосен невеличкий відпочинок, спостерігаємо як спускають прилеглі стави, і їдемо далі - на тому боці вже видніється костел, але за браком часу лише проїжджаємо селом, і прямуємо на трасу до Хмельницького! Шарівка залишається не звіданою, але на що варто звернути увагу - Костел, будівля школи, памятник ВВВ, ще якась фігура-монумент, і скульптура при вїзді в село із траси з назвою села! А тим часом проїжджаємо Правдівкою і вже їдемо повноцінною шосейною дорогою, далі Антонівці, а там вже і Скарженці, а значить ми вже недалечко від Хмельницького, ще по ліву сторону проминаємо щось подібне до метеостанції, потім при вїзді церква, а далі рушаємо до парку ім. Чекмана. Рушаємо вулицями міста, фініш на площі памятнику Великої Вітчизняної війни зі стелою, поблизу автовокзалу, потім у парку пікнік, ще трішки по місту і власне на потяг - додому! Фініш велопробігу, понад 90 чоловік, місто Хмельницький! Отож, на що варту звернути увагу у Сутківцях: - Герой Хоптяр та назва села - при повороті з траси на село; - Цілюще джерело, став, трипільска ділянка - правий простір від дороги в село; - Памятник Леніну - на подвірї школи; - Будинок культури та постать Гагаріна, - нижче від школи по ліву сторону; (поряд дорога на Шарівку) - Памятка жертв голодомору та загиблим у ВВВ, нижче по правий бік; - Покровська церква-фортеця, 1465 року, - ще нижче праворуч; - Залишки оборонних укріплень, за вказівником біля церкви; - Старий млин на воді - ще нижче по основній дорозі, ліворуч; - Гребля, міст, каньон - на пониззі села, поруч із млином; - Ну і зірка - екстримал Віталік на мотоциклі - по усьому селі!!!
Можливо, хтось знає більше - поділіться! А, можливо, хтось саме звідси??? Знаю, що проректор Слободян звідси родом, про нього до речі згадували і місцеві, і ще багато студентів із Шарівки! Тому не соромтесь, розкажіть про свої краї!!!!
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
