1. Університетська кафедра має розглядатися як проект з реалізації відповідної науково-дослідної програми, яка інтегрована в навчальний процес.
2. Завідувач університетської кафедри не повинен розглядатися як управлінець персоналом. Його роль має полягати в керівництві кафедрою як проектом. Завідувач кафедри має виступати натхненником проекту та постійно демонструвати власні реальні наукові здобутки, що є частиною реалізації тієї науково-дослідної програми, над якою працює кафедра.
3. Відповідну норму ст. 35 Закону «Про вищу освіту», яка обмежує перебування завідувача кафедри на посаді двома строками, потрібно щонайменше піддати ґрунтовній ревізії.
4. Кабінетом для завідувача кафедри має слугувати саме приміщення кафедри, яке має бути майданчиком спілкування для членів кафедри. Останнє положення особливо важливе в тому разі, якщо б в ході кардинальної перебудови приміщень українських університетів викладачі та дослідники кафедр отримували окремі кабінети хоча б один на кілька осіб.
5. Дисертаційне дослідження, що здійснюється на кафедрі, має бути частиною науково-дослідної програми, що реалізується на кафедрі.
6. Підготовка та захист дисертаційного дослідження має здійснюватися на кафедрі, що, однак, передбачає обов’язковість залучення до процедури захисту зовнішніх фахівців з теми дисертації. Сам захист за можливості має відбуватися в приміщенні кафедри, а за потреби у відповідній аудиторії університету, що має передбачатися в університеті саме для подібних заходів.
7. Перевірка ефективності роботи кафедри має здійснюватися не в режимі адміністрування, що передбачає заповнення завідувачем та членами кафедри нікому не потрібних паперів та марнування часу, а в рамках систем внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Такі системи мають бути направлені на моніторинг процедур забезпечення якості навчального процесу та наукових досліджень, при цьому сам моніторинг не повинен перешкоджати нормальній роботі кафедр, зокрема відволікати членів кафедри від їх роботи.
8. Університетам слід відмовитися від практики невиправданого об’єднання кафедр. Такі невиправдані об’єднання в рамках моніторингу процедур забезпечення якості вищої освіти мають розглядатися та оцінюватися як такі, що перешкоджають забезпеченню якості освіти. Відповідні оцінки мають знаходити своє відображення в тих висновках, які незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти мають готувати щодо забезпечення у відповідному університеті якості освіти.
Роль кафедри в університеті є визначальною. Якщо провести аналогію з людським тілом, то можна сказати: хоча окрема кафедра і не може виступати спільним обличчям для всього університету, однак кожна кафедра має виконувати роль критично важливого органу, який дозволяє обличчю університету мати пристойний вигляд.
